Оператор виведення

Для виведення значень змінних на екран монітора користуються оператором write (писати) та його різновидом writeln у такому самому форматі:

write(cписок змінних);

writeln (список змінних);

Аналогічно, після закінчення роботи оператора writeln, курсор переводиться на початок наступного рядка.

Наприклад, якщо а=5, b=7,с=1.4Е-19, d=106,

то оператори write(a); writeln(b,c); write(d);

виведуть на екран значення в такому вигляді:

5 71.4E-19

причому курсор залишається відразу за числом 106 і наступний оператор write або writeln буде продовжувати виведення в цьому самому рядку.

Звертаю увагу на те, що значення змінних a, b, c злилися і однозначно визначити що, і кому належить досить проблематично. Щоб такого не відбувалося можна виводити між змінними пропуски.

Наприклад для нашого випадку оператори

write(a ,' ‘); writeln(b,' ‘,c); write(d);

виведуть на екран значення в такому вигляді:

5 7 1.4E-19

Виводити можна не тільки значення змінних, а й значення виразів:

write(sin(2*a*b));

Для величин, що виводяться оператором write (writeln), можна зазначати формат виведення:

1) для не REAL величин у вигляді:

writeln (величина: n)

2) для REAL величин у вигляді:

writeln (величина: n:m)

Тут ціле число n визначає кількість позицій для виведення величини. Якщо величина не вміщується у вказаний формат, цей формат ігнорується; якщо ж величина коротша від формату, то символи, що виводяться, зсуваються вправо, а зайві позиції зліва заповнюються пропусками. Це дозволяє роздруковувати на екрані значення у вигляді таблиць рівними стовбчиками. Для REAL-величин другий параметр (ціле число m) зазначає кількість десяткових знаків після десяткової крапки, що виводяться. Число виводиться в форматі з фіксованою крапкою з автоматичним округленням. Якщо m=0, то REAL-число виводиться як ціле (без крапки).

Приклади:

i:=25;

a:=3.48;

write(‘Результат : 'і:5,а:9:3)

write(x:7:0);

Результат виведення:

Результат:

25 3.480

Перед числом 25 виведено 3 пропуски, а перед 3.480 – 8 пропусків.

Без зазначення формату REAL-величини виводяться у форматі з плаваючою крапкою (в Е-формі). Зазначення формату впливає лише на виведення і не впливає на самі значення змінних.

Як вже відмічалось, на початку програми треба описати всі змінні, що використовуються в тілі програми. Робиться це після службового слова VAR у такому вигляді:

VAR

список змінних: тип;

……………

список змінних: тип;

Якщо деякі об'єкти програми не передбачено змінювати в процесі обробки даних, їх краще об'явити на початку програми у вигляді проіменованих констант після слова CONST:

CONST

ім'я=значення;

ім'я=значення;

………….

ім'я=значення;

Тип константи транслятор визначає автоматично по її значенню. Причому значенням константи можуть бути не тільки символи типу char, а й рядки символів, взятих в апострофи.

Наприклад, якщо об'явлено:

const mess ='значення a =';

то в тілі програми оператор write(mess,a); чи безпосередньо write('значення a =',a);

призведе до того самого результату — виведе на екран повідомлення (при а=5):

значення а=5