Оскільки кількість членів ряду та точок табулювання є заданою, то для програмування обчислень зручно використати вкладені цикли з параметрами: внутрішній для обчислення суми ряду і зовнішній для зміни аргументу в заданих межах та виведення аргументу і результатів. Для обчислення коефіцієнтів ak і bk, f(t) використовують підпрограми-функції. Спрощений приклад алгоритму наведено на Рис. 8.2.
Рис. 8.2. Блок-схема алгоритму табулювання функції, заданої рядом Фур’є.
На блок-схемі алгоритму відсутні блоки введення та виведення даних, які розміщуються студентом самостійно. Контрольна точка KT1 зручна для спостереження за розрахунком суми ряду при фіксованому значені аргументу, а точка KT2 - для спостереження за ходом табулювання. За результатами перетворення формули для S(t) при постановці задачі в блок-схемі можуть з’явитися додаткові блоки обчислення початкових значень змінних або змінитися крок внутрішнього циклу, якщо використовуються тільки парні або тільки непарні члени ряду.
