Векторна графіка –спосіб представлення об’єктів і зображень у комп’ютерній графіці, заснований на використанні геометричних примітивів, таких як точки, лінії, сплайни й багатокутники. Термін використовується на противагу до растрової графіки, яка представляє зображення як матрицю фіксованого розміру, що складається із точок (пікселів) зі своїми параметрами.
Растрове зображення можна порівняти з дитячою мозаїкою, коли картинка складається з кольорових квадратиків. Комп’ютер запам’ятовує кольори всіх квадратиків підряд у певному порядку. Тому растрові зображення потребують для зберігання великого обсягу пам’яті. Їх складно масштабувати й ще складніше редагувати. Щоб збільшити зображення, доводиться збільшувати розмір квадратиків, і тоді малюнок виходить "східчастим". Для зменшення растрового малюнка доводиться кілька сусідніх точок перетворювати в одну або викидати зайві точки. У результаті зображення спотворюється, його дрібні деталі стають нерозбірливими.
Цих недоліків позбавлена векторна графіка. У векторних редакторах малюнок запам’ятовується як сукупність геометричних фігур – контурів, представлених у вигляді математичних формул. Щоб пропорційно збільшити об’єкт, досить просто змінити одне число – коефіцієнт масштабування. Ніяких викривлень ні при збільшенні, ні при зменшенні малюнка не виникає.
