Багатоядерний контролери

Є також тенденція впровадження багатоядерних контролерів в мобільні пристрої.

Наприклад

- seaForth-24 — нова розробка multi-Core MISC архітектури Chuck Moore 1ГГц 24-х ядерний асинхронний контролер.

- Контролер від Parallax[1] має вісім 32-розрядних процесорів (COG) в одному кристалі P8X32A.

- Kilocore PowerPC процесор з 1024 8-ми бітними ядрами які працюють на частоті 125МГц.

Найзначнішою подією 2005 року стала поява двоядерних процесорів. До того часу класичні одноядерні CPU певною мірою вичерпали резерви зростання продуктивності за рахунок підвищення робочої частоти. Каменем спотикання стало не тільки дуже високе тепловиділення процесорів, що працюють на високих частотах, але і проблеми з їхньою стабільністю. Отже, екстенсивний шлях розвитку процесорів вичерпався і виробникам довелося освоювати новий, інтенсивний шлях підвищення продуктивності продукції. Піонером на ринку десктопних CPU, як зазвичай, стала компанія Intel, що першою анонсувала двоядерні процесори Intel Pentium D і Intel Extreme Edition. Втім, AMD з Athlon64 X2 відстала від конкурента буквально на лічені дні. Безперечним досягненням цих двоядерників першого покоління є їхня повна сумісність з існуючими системними платами. Друге покоління двоядерних процесорів, зокрема, Intel Core 2 Duo, вимагає спеціально розроблених для них чипсетів і зі старими материнськими платами не працює.

На сьогоднішній день для роботи з двоядерними процесорами більш-менш оптимізовано в основному професійне ПЗ (включаючи роботу з графікою, аудіо- і відеоданими), тоді як для офісного або домашнього користувача друге процесорне ядро іноді приносить користь, але частіше є мертвим вантажем. Але ринок неухильно рухається у бік мультиядерних систем і оптимізованих паралельних обчислень. Така тенденція буде пануючою найближчими роками, так що частка ПЗ, оптимізованого під декілька ядер, неухильно зростатиме, і дуже скоро може наступити момент, коли багатоядерність стане насущною необхідністю.

Будова