
Припустимо, що деякі з вказаних нами етапів типового 5-стадійного конвеєра в свою чергу також допускають розбиття на більш елементарні "суперстадії" (на малюнку таке розбиття показане сірими лініями). Тоді стає можливим зменшення тривалості машинного циклу за рахунок того, що кожна з таких "елементарних" стадій може виконуватись швидше аніж "звичайна", а в результаті проміжок часу (вимірюваний одним машинним циклом) між виходом оброблених команд з конвеєра зменшується. В теоретичній моделі з малюнку, де кожна зі "звичайних" стадій розбита на 4 "суперстадії", отримаємо 4-кратний приріст швидкодії за умови, що кількість часу на виконання "звичайної" стадії залишається незмінною. Таким чином, в загальному випадку для (не суперскалярного) суперконвеєра, в якому кожній "звичайній" стадії відповідає m "суперстадій" (елементарних стадій):
- Пропускна здатність = 1 IPC, але тривалість циклу 1/m в порівнянні зі звичайним конвеєром
- Тривалість стадії = 1 цикл для "суперстадії", або m циклів для кожної "звичайної стадії"
- Необхідний (максимальний) ступінь паралелізму = m команд
Однак нескінченно дрібнити стадії конвеєра та підвищувати таким чином тактову частоту неможливо. Довгі конвеєри стають вкрай неефективними при виконанні команд, які змінюють хід виконання програми (тобто команд умовних та безумовних переходів). Ці команди за певних умов призводять до необхідності повного перезавантаження конвеєра, а чим більше стадій, тим більше часу для цього необхідно.