Неподільні послідовності символів утворюють слова, що несуть певний зміст у програмі. Слова відділяються розділовими символами, у якості яких може використовуватись пробіл, кома, символ кінця рядка, коментар. Слова поділяються на: стандартні, зарезервовані, ідентифікатори користувача.
Зарезервовані слова є складовою частиною мови, мають фіксоване написання і назавжди визначений зміст. Наприклад: begin, else, Junction, goto, end, program і т.д.
Стандартні слова призначені для заздалегідь визначених розробником мови типів даних, констант, процедур і функцій (наприклад, sin, cos, Pi). Зарезервований ідентифікатор можна перевизначити, але це може призвести до помилки, тому краще цього не робити.
Ідентифікатори користувача використовуються на позначення констант, змінних, процедур і функцій, що визначені самим програмістом. Існують загальні правила написання ідентифікаторів:
1. Ідентифікатор починається тільки з літери або знака підкреслення.
2. Ідентифікатор може складатися з літер, цифр і знака підкреслення.
3. Між двома ідентифікаторами має бути хоча б один розділовий знак.
4. Максимальна довжина ідентифікатора 127 символів, але значущимиє тільки 63 символи.
При написанні можна використовувати як великі, так і малі літери. Компілятор не визначає різниці між ними.
Правила оформлення програм (пунктуації):
1. Крапка з комою не ставиться після begin і перед end, тому що ціслова є операторними дужками, а не операторами.
2. Крапка з комою розділяє оператори. її відсутність між операторамивикликає помилку компіляції. Наявність між операторами декількох крапокз комою не є помилкою, тому що компілятор сприймає їх як ознакунаявності порожніх операторів.
3.При використанні вкладених структур може виникнути ситуація:
end;
end;
End
Крапку з комою можна ставити як після кожного, так і після останнього end. А наприкінці програми крапка з комою взагалі не ставиться.
4. В операторах циклу крапка з комою не ставиться після while, repeat,doі перед until.
5. В умовних операторах крапка з комою не ставиться після then і перед else.