Теоретичний матеріал

Мова програмування—це один з способів подачі алгоритму, що розрахований на виконавця комп'ютер (тут доречно згадати з дітьми взагалі, що таке алгоритм, його властивості та форми подачі).

Будь-яка мова програмування характеризується трьома основними складовими: алфавіт, синтаксис і семантика.

Сукупність символів, які дозволяється використовувати при побудові опису програм мовою програмування, називають алфавітом цієї мови.

Сукупність правил (опису) побудови вказівок алгоритмів деякою мовою програмування називають синтаксисоммови програмування.

Правила семантики пояснюють, яке смислове значення має кожний опис і які дії повинен виконати комп'ютер під час виконання кожної команди. У будь-якій мові програмування можна виділити чотири типи елементів, що використовуються при побудові описів програм: символи, слова, вирази, команди (оператори).

Символимови — це основні нероздільні знаки, за допомогою яких описуються програми і дані.

Словамови—структури, що утворені із символів алфавіту мови програмування і мають певний зміст. Слова—це імена змінних та констант, числа, службові слова та ін.

Вираз—це текст, що задає правило обчислення одного значення величини. Якщо одержуване значення числове, то вираз називають арифметичним, якщо значення логічне, то вираз називають логічним або бульовим, якщо одержуване значення — текст, то вираз називають літерним.

Команда — це вказівка на виконання деякої дії. При написанні програм команди називають операторами, а величини, що використані в команді — операндами.

Скінченна послідовність виконуваних почергово команд називається серією команд. Серія може складатися з однієї команди і навіть бути порожньою.

Алфавіті словник мови.

Програма на мові Паскаль формується за допомогою набору знаків, що утворюють алфавіт мови, і складається з літер, десяткових і шістнад-цяткових цифр і спеціальних символів.

У якості літер використовують великі та малі літери латинського алфавіту: