а) відносна та еквівалентна форма вартості. Особливості товару-еквіваленту;
б) проста, одинична або випадкова форма вартості;
в) повна або розгорнута форма вартості;
г) загальна форма вартості;
д) грошова форма вартості.
2. Сутність і функції грошей:
а) виникнення та поняття грошей;
б) функції грошей;
в) грошовий обіг та його закони.
3. Закон вартості — основний закон товарного виробництва:
а) механізм дії закону вартості;
б) функції закону вартості.
4. Товарний фетишизм.
Тема «Товарне виробництво. Товар і гроші» має особливе місце в курсі політичної економії. Аналізом товару починається дослідження системи виробничих відносин капіталізму, його економічних законів і властивих цьому способу виробництва протиріч.
Передусім необхідно з'ясувати, чому дослідження закономірностей капіталістичного способу виробництва починається з аналізу товару. Для цього необхідно згадати, що процес пізнання у науці, і зокрема, у політичній економії йде від абстрактного до конкретного. Товарна форма продукту праці і є такою найбільш загальною абстрактною характеристикою, формою економічної клітинки капіталістичного суспільства, у якій у зародку сховані усі протиріччя, властиві капіталістичному виробництву.
Далі необхідно розкрити суть і загальні умови виникнення товарного виробництва, показати його відмінні риси від натурального господарства. З цією метою рекомендується звернутися до роботи В. И. Леніна «По поводу так называемого вопроса о рынках».
Тільки на основі розкриття загальних умов виникнення та існування товарного виробництва можлива характеристика основних рис простого і капіталістичного товарного виробництва, їх відмітних особливостей. Особливу увагу слід приділити аналізу умов перетворення простого товарного виробництва в капіталістичне виробництво.
Переходячи до аналізу товарної форми продукту праці, необхідно, передусім, дати характеристику споживної вартості. При цьому слід мати на увазі, що всі речі мають споживну вартість, але не всі вони є товарами. Споживна вартість є властивістю товару, коли річ поступає у споживання через обмін. Переходячи до розгляду мінової вартості, необхідно з'ясувати, що робить товари сумірними, і показати, що в основі рівності двох обмінюваних товарів лежить витрата праці товаровиробників, яка утворює вартість. Мінова вартість є формою прояву вартості. Аналізуючи вартість як економічну категорію, слід зрозуміти, що вона виражає певні виробничі відносини. Завершуючи характеристику властивостей товару, необхідно з'ясувати, у чому полягає єдність і відмінність споживної вартості і вартості.
При розгляді питання про подвійний характер праці особливу увагу слід приділити характеристиці абстрактної праці. Передусім слід зрозуміти, що визначення абстрактної праці не можна зводити до витрат енергії у фізіологічному сенсі. При такому спрощеному розумінні абстрактної праці зникає специфічно історичний характер вартості та абстрактної праці. Подальше з'ясування питання про абстрактну працю необхідно робити в органічному зв'язку з характеристикою основного протиріччя товарного виробництва як протиріччя між суспільною і приватною працею, яка безпосередньо в процесі виробництва виступає, з одного боку, як приховано суспільна, а з іншого боку, як безпосередньо приватна праця. Вирішення основного протиріччя товарного виробництва відбувається на ринку в процесі обміну, де виявляється те загальне, що втілено в різних товарах, що праця товаровиробника – це не лише корисна конкретна праця цього виробника, але що це – суспільна праця, праця взагалі, абстрактна праця. Завершуючи аналіз абстрактної праці, слід ще раз звернутися до визначення вартості і пояснити, чому абстрактна праця і вартість є категоріями історичними, що виражають конкретно-історичний характер виробничих відносин.
При розгляді питання про величину вартості необхідно з'ясувати відмінності між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом. Характеризуючи суспільно необхідний робочий час, слід звернути увагу на те, що під суспільно нормальними умовами виробництва розуміються найбільш типові умови виробництва, що панують у даному суспільстві. Суспільно необхідний робочий час тяжіє до індивідуального робочого часу виробників, що виготовляють основну масу товарів даного виду. Для більш точного розуміння суспільно необхідної праці слід зрозуміти і те, що величина вартості товару визначається, строго кажучи, не працею, що була витрачена на його виготовлення, а працею його відтворення, тобто не тією кількістю суспільно необхідної праці, що колись була витрачена на виробництво товару, а тією кількістю праці, що необхідна тепер для виробництва нових екземплярів товару даного виду. Далі необхідно з'ясувати, яка залежність існує між величиною вартості і продуктивністю та інтенсивністю праці.
Переходячи до розгляду форми вартості, слід зрозуміти, що метою дослідження форми вартості є розкриття таємниці грошової форми. У зв'язку з цим і виникає завдання прослідкувати процес її виникнення і розвитку. При характеристиці простої або випадкової форми вартості необхідно зупинитися на розгляді відносної та еквівалентної форми, з'ясувати, що означають ці поняття, яку роль відіграють у міновому відношенні. Особливу увагу необхідно приділити з'ясуванню особливостей еквівалентної форми. При з'ясуванні необхідності зміни однієї форми вартості наступною слід зрозуміти, що розвиток форми вартості від простої або випадкової до повної або розгорнутої, загальної і грошової обумовлюється поглибленням основного протиріччя простого товарного виробництва, яке відбувається на основі зростання суспільного розподілу праці і розвитку обміну. Необхідно також навести приклади з історії обміну, що ілюструють дані теоретичні положення.
Розглядаючи грошову форму вартості, необхідно підкреслити роль грошей як товару, що виконує особливу суспільну роль загального еквіваленту, тобто товару, який є втіленням безпосередньо суспільного характеру праці. Суть грошей виявляється в тих функціях, які вони виконують. Слід детально розглянути кожну з них: гроші як міра вартості, гроші як засіб обігу, гроші як засіб утворення скарбів і накопичення, гроші як засіб платежу, світові гроші.
При вивченні закону вартості, передусім, слід зрозуміти, що він є економічним законом товарного виробництва, що виражає суть економічних зв'язків між товаровиробниками. Необхідно розглянути зміст закону вартості, механізм його дії і функції. З'ясувати роль закону вартості у переході від простого товарного виробництва до капіталістичного.
Логічним завершенням теми є розгляд товарного фетишизму як явища, внутрішньо властивого товарному виробництву. Суть його полягає в матеріалізації виробничих відносин, у тому, що виробничі відносини набувають форми властивості речей. Через це люди приписують речам особливі містичні властивості, які цим речам насправді не належать. Слід звернути увагу, що товарний фетишизм не зводився до суб'єктивних уявлень людей, що приписують речам певні властивості. Помилкові уявлення, що виникли у людей на цій основі, є однією з рис товарного фетишизму. Фетишистське розуміння економічних явищ полягає в тому, що зовнішня форма прояву розглядається як суть (приховує суть даних явищ). Тому всі основні категорії політекономії є фетишистськими категоріями або фетишизованими формами. Вартість є речовою фетишизованою формою вираження виробничих відносин між товаровиробниками. Капітал, як ми побачимо далі, є також не лише річ, але і речова фетишизована форма певних виробничих відносин, що характеризують форму економічного примусу до праці.
При з'ясуванні причин товарного фетишизму слід звернутися до основного протиріччя товарного виробництва і показати, яким чином, властиве товарному виробництву протиріччя між приватною і суспільною працею породжує явище товарного фетишизму.
