Самостійна робота: Економічні закони та категоріїї, Зародження та розвиток політекономії
Завдання: Основні недоліки класичної школи політичної економії
І.Матеріальне виробництво - основа життя людського суспільства.
Основу життя суспільства складає виробництво суспільних благ.
Благо — то, что способно удовлетворять повседневные жизненные потребности людей, приносить людям пользу, доставлять удовольствие.
Для їх виробництва потрібен предмет праці та знаряддя праці
Особистий та матеріально-речовий чинники виробництва – це продуктивні сили суспільства!!!!!! Продуктивні сили:
Ø Робоча сила,
Ø Засоби виробництва: предмети праці, засоби праці
Ø Продуктивні сили: робоча сила, предмети праці, засоби праці.
Предмет праці-те на, що направлена праця людини, і становить матеріальну основу створюваного продукту.
Засоби праці— це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює і пристосовує їх для своїх потреб
Робоча сила— це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці.
Праця — діяльність людини, спрямована на зміну предметів та її природи з метою задоволення її потреб.
Рівень розвитку продуктивних сил:
1. кількісні параметри:
Ø масштаби виробництва
Ø обсяг засобів виробництва
Ø кількісний склад робочої сили
2. Якісні параметри:
Ø прогресивність техніки та технології;
Ø якість створюваних благ;
Ø кваліфікація кадрів;
Ø продуктивність праці
Масштаби виробництва характеризуються обсягом виробленої продукції на підприємстві чи в країні за певний час у кількісному або грошовому вираженні.
Обсяг засобів виробництва також має грошове і кількісне вираження.
Кількісний склад робочої сили показує кількість зайнятих на підприємстві або в країні.
Прогресивність техніки та технології означає їх вдосконалення, винаходи, раціоналізаторські пропозиції щодо створення нових інструментів, машин, а також перехід від однієї технології виготовлення продукції до другої. Застосування їх дає економічний ефект, що знаходить вираження в економії живої та уречненевої праці.
Кваліфікація кадрівозначає певний рівень знань, умінь і трудових навичок робітників та службовців конкретного підприємства, галузі чи країни.
Продуктивність праці характеризує ефективність виробничої діяльності людей у процесі створення матеріальних благ і послуг.
Предмети і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва і виступають як матеріально-речовий чинник виробництва.
В процесі виробництва складаються відносини з приводу розподілу, обміну та споживання.
Виробниче споживання- це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно необхуцдного продукту. Отже даний вид фактичнео означає виробництво.
Перед тим як надійти до споживання, продукт має перед усім розподіленим.
Види розподілу:
Ø розподіл засобів виробництва;
Ø розподіл трудових ресурсів;
Ø розподіл предметів споживання.
Обмін виступає в трьох видах:
Ø обмін діяльністю;
Ø обмін засобами виробництва;
Ø обмін предметами споживання
Сфери виробництва:
Ø основне виробництво;
Ø виробнича інфраструктура;
Ø соціальна інфраструктура.
Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва
Виробнича інфраструктура-являє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарству вцілому..
Соціальна інфраструктура– це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми блага, які відіграють вирішальну роль у всебічному розвитку трудящих , примноження їхніх розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищення освітнього і культурного рівня. (галузі: охорона здоров’я й фізичну культуру; освіту; житлово-комунальне господарство; пасажирський транспорт; побутове обслуговування; культуру й мистецтво).
Економіка- з грецького мистецтва ведення домашнього господарства.
В сучасних умовах існує три значення терміну економіка:
1. це народне господарство певної країни, громадян країн або всього світу.
2. Це сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання.
Це економічна наука що вивчає народне господарство вцільмо, окремій галузі або господарство окремого району
Політична економія –(наука, яка вивчає виробничі відносини в взаємозв’язку з продуктивними силами ведення господарства , при раціональному використанню обмежених ресурсів. ))це наука, що вивчає закони еволюції відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил і, насамперед, людини (її потреб, інтересів, цілей) в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні).
- Економіко-математичний метод; забезпечують поєднання кількісного і якісного аналізу
- Економічний експеримент.
Метод економіки— це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
Системний підхідв економіці означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків
Діалектика як метод базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.
Аналіз — розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, окремі сторони.
Синтез — поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв'язків між ними.
Метод абстракції — як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом видокремлення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, економічних категорій, виявлення і формування законів.
Індукція— це рух думки від одиничного до всезагального, від знання нижчого ступеня спільності до знання вищого її ступеня.
Дедукція— рух думки від всезагального до одиничного. З цих визначень бачимо, що теоретичним грунтом для виникнення й існування індукції та дедукції є діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.
Метод аналогіїозначає перенесення властивості (сукупності властивостей) одного явища на інше.
Метод порівняньвикористовують для визначення схожості та відмінності господарських явищ.
Логічне— це спосіб пізнання економічної системи, окремих її елементів у період досягнення повної зрілості найбільш розвинених форм.
Історичне— спосіб пізнання конкретних умов розвитку економічних явищ і процесів, самої економічної системи в їхній історичній послідовності від простих і абстрактних категорій до складніших і конкретних
Економічне моделювання — це формалізований опис економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя. Економічна модель дає можливість наочно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.
Економічний експеримент — штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали в економічній політиці держави.
Розробка наукової гіпотези. Якщо зміст економічного явища, яке вивчається, не відомий, а фактів для його з'ясування не достатньо, то дослідник змушений обмежитися теоретичним припущенням, тобто науковою гіпотезою. Щоб наукова гіпотеза перетворилася на повноцінну теорію, потрібні додаткові докази, практичні підтвердження
Функції політичної економії:
1.Теоретична; полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів та категорій, а отже — сутнісні, при-чинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, форм їх вияву, притаманні їм внутрішні суперечності, розвиток яких забезпечує поступальний економічний прогрес суспільства, а також механізм дії законів.
2.Пізнавальна методологічною основою, передусім, для економічної теорії та інших майже 50 економічних дисциплін
3. Практична; полягає в тому, щоб комплексно обґрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів та подолання тих форм суперечностей (конфліктних, антагоністичних), які гальмують розвиток народного господарства, а отже — сформувати наукову основу економічної політики держави
4.Виховна; покликана формувати новий тип політ-економічного мислення, насамперед, у керівників різних ланок уряду
5.Методологіна. служить основою використання загальнонауко-вих та філософських принципів, законів і категорій діалектики для більшості конкретних економічних дисциплін, а також для економічної теорії.
6. Ідеологічна (формує в людей сучасне економічне мислення, яке дає можливість правильно зрозуміти і пояснити економічні процеси)
