Для ефективного управління процесом ціноутворення необхідно мати більш-менш точну інформацію про витрати на здійснення тих чи інших видів діяльності, а всередині цих видів діяльності - про витрати на виробництво і реалізацію окремих типів продукції (робіт, послуг).
Будь-яке виробництво має два види витрат: поточні та капітальні.
Поточні витрати - це короткострокові витрати, що повністю списуються у той же період, в який вони сталися. Саме на підставі поточних витрат формується ціна продукції.
Капітальні витрати - це довгострокові витрати, що амортизуються (їхня вартість поступово зменшується) впродовж кількох років згідно з правилами податкового управління. Ці витрати покриваються з прибутку. В цілому можна вважати, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Однак для правильного формування ціни необхідно знати склад витрат.
Кажучи про витрати на виробництво окремих товарів, необхідно розглядати витрати операційної діяльності (деякою мірою аналог повної собівартості), які, у свою чергу, поділяються на:
собівартість реалізованої продукції (витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції);
адміністративні витрати;
витрати, пов'язані зі збутом;
інші операційні витрати.
Витрати на виробництво відрізняються за складом, економічним призначенням, питомою вагою у виготовленні та реалізації продукції, залежністю від обсягу виробництва. Це робить необхідним групування витрат за їх визначеними ознаками.
Загальна класифікація витрат представлена у таблиці 3.1.
На рис. 3.1. представлена класифікація витрат за економічними елементами.
Таблиця 3.1.
Загальна класифікація витрат
Ознаки
Витрати
1. За центрами відповідальності
Витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного періоду, служби.
2. За видами продукції
Витрати на виробництво, типові представники виробів,групи однорідних виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію.
3. За єдністю складу витрат
Одноелементні, комплексні
4. За видами витрат
Витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції.
5. За способом перенесення вартості на продукцію
Витрати прямі, непрямі
6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
Витрати змінні, постійні
7. За календарними періодами
Витрати поточні, одноразові
8. За доцільністю витрачання
Витрати продуктивні, непродуктивні
9. За визначенням відношення до собівартості продукції
Витрати на продукцію, витрати періоду
Рис. 3.1. Класифікація витрат за економічними елементами
При визначенні витрат на виробництво по підприємству в цілому вони групуються за їх економічним змістом.
Елемент витрат за економічним змістом є однорідним. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.
Елемент витрат - це сукупність економічно однорідних витрат.П(С)БО-16 "Витрати" (додаток А) регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:
- матеріальні витрати (за мінусом вартості зворотних відходів);
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні потреби;
- амортизація основних засобів;
- інші витрати.
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів витрачено, незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат суб'єкта господарювання. Таке групування використовується для складання кошторису виробництва. В свою чергу, складання кошторису допомагає пов'язати план за собівартістю з іншими розділами плану розвитку підприємства, визначити завдання зниження собівартості продукції, а також порівняти ефективність витрат на різних підприємствах і розробити міжгалузевий баланс, необхідний для планування цін. Також необхідно зазначити, що на основі кошторису встановлюються ціни на деякі види продукції, зокрема, послуг (плата за навчання, будівельно-монтажні, геологорозвідувальні роботи та багато інших).
Проте класифікація витрат за економічним призначенням не дає можливості обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції - залежно від їх призначення та місця виникнення.
