Ціни і транспортні витрати

Взаємини продавців і покупців не обмежуються тільки визначенням ціни товару (роботи, послуги). Необхідно погодити ще базисні умови постачання, що визначають основні права й обов’язки учасників угоди при транспортуванні, упакуванні і маркіруванні товарів, із страхування вантажів і оформлення комерційної документації, а також визначають місце і час переходу права власності від продавця до покупця і те, як ці умови відображаються в ціні товару.

У торгівлі ціни залежно від умов постачання товарів відрізняються за видами франко. „Франко” ( у перекладі з італійського „вільний”) – це комерційний термін, який означає, що визначена частина витрат із транспортування або навантаження товару включається в ціну виробника. Кожен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від продавця до покупця транспортні витрати включені в ціну за договором купівлі-продажу. Існує шість видів франко:

1. Ціна франко-склад постачальника не включає ніяких витрат із переміщення товару від продавця до покупця (із навантаження на складі постачальника, перевезення до станції відправлення, розвантаження й ін.). Усі ці витрати покупець оплачує понад ціну товару.

2. Ціна франко-станція відправлення враховує в ціні товару і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до станції відправлення. Усі подальші витрати, пов’язані з доставкою товару на склад покупця, оплачуються окремо.

3. Ціна франко-вагон станція відправлення відрізняється від попередніх тим, що включає витрати на подачу вагона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на станції відправлення.

4. Ціна франко-станція призначенняв ціну товару включає витрати на його переміщення від складу продавця до станції призначення без вивантаження з вагонів. Витрати на подальше транспортування товару до свого складу покупець оплачує понад ціну, окремо.

5. Ціна франко-вагон станція призначення включає транспортні витрати від складу постачальника до станції призначення з урахуванням витрат із вивантаження продукції з вагонів. Необхідно врахувати, що більшість вантажів не перевантажується на залізничних станціях відправлення і призначення (руда, вугілля, труби й ін.) Для таких товарів застосовуються ціни франко-вагон станція відправлення, а не франко-станція призначення.

6. Ціна франко-склад покупця враховує в ціні товару усі витрати з його переміщення від складу продавця до складу покупця.

Варто пам’ятати, що в усіх випадках ці витрати, у кінцевому рахунку, оплачує покупець.

У практиці міжнародної торгівлі при оформленні зовнішньоторговельних контрактів купівлі-продажу сторони використовують базисні умови постачання, тлумачення яких і зобов’язання сторін, висвітлені в спеціальному збірнику Міжнародної торговельної палати „ІНКОТЕРМС”.

ТЕМА 3