Види цін і тарифів залежно від самостійності підприємства

За ступенем самостійності підприємства ціни (тарифи) можуть бути:

- вільними (самостійно встановлюваними);

- договірними (контрактними);

- регульованими;

- фіксованими.

Вільні ціни в ринкових умовах встановлюються виробником товару (послуги) самостійно відповідно до прийнятою на підприємстві цінової політики. Регулятором вільних цін є лише попит та пропозиція на товари визначеної якості.

Різновидами вільних цін є прейскурантні ціни і ціни каталогу (проспекту).

Прейскурантні ціни застосовуються при купівлі-продажу товарів, як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі, і публікуються в прейскурантах, надрукованих підприємствами (фірмами). Вони належать до категорії довідкових цін, які публікуються продавцем. Прейскуранти фірм є інформацією неперіодичного характеру, досить деталізованою і достовірною. Ці ціни широко використовуються в автомобільній промисловості, сільськогосподарському машинобудуванні, виробництві електронно-обчислювальної техніки та ін.

Ціни каталогу (проспекту) – це офіційні ціни, які публікуються в каталогах і проспектах фірм, підприємств і організацій оптової торгівлі. Вони є різновидом цін довідкового характеру, які публікуються нерегулярно, як правило, продавцем. Використовуються як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі.

До цієї самої категорії цін належать ціни покупця, ціни продавця, ціни нетто.

Ціни покупця – це фактична грошова сума купівлі товару на ринку, за якою здійснюється угода купівлі-продажу або за якою покупець готовий придбати товар.

Ціни продавця формуються в умовах перевищення попиту над пропозицією (ринок продавця), Такі ціни є стимулом для розширення виробництва даного товару і враховують економічні інтереси продавця, що прагне продати товар дорожче.

Ціни нетто не включають знижки і надбавки, пов’язані з розходженням базисних умов постачання. Це чиста ціна товару на місті його купівлі-продажу. Ціна нетто є для покупців сумою, фактично сплаченою продавцеві, а для продавця – фактичним виторгом від продажу товару, за винятком витрат, понесених у зв’язку з виконанням угоди.

Договірні (контрактні) ціни встановлюються в договорі між продавцем і покупцем за узгодженням сторін. Договірні (контрактні) ціни ще називаються цінами купівлі-продажу (цінами реалізації, ринковими цінами) і визначаються умовами постачання товару.

Контракт є офіційним документом, що являє собою договір постачання товарів, надання послуг і т.п. Розрізняють контракти: купівлі-продажу товарів у їхній матеріально-речовинній формі, послуг, а також результатів творчої діяльності.

Контракт купівлі-продажу товарів у їхній матеріально-речовинній формі включає експортні, імпортні, реекспортні і бартерні угоди.

Контракт купівлі-продажу послуг включає операції з оренди; послуг із перевезення і навантаження товарів, за банківськими і розрахунковими операціями; транспортно-експедиційного обслуговування; страхування товарів і вантажів; рекламно-видавничої діяльності; організації й участі у виставках, ярмарках, аукціонах.

Контракт купівлі-продажу результатів творчої діяльності включає торгівлю ліцензіями і патентами, об’єктами авторського права і результатами науково-дослідної діяльності в різних областях науки, техніки, виробництва тощо. У контрактах обумовлюються договірні умови, порядок їх виконання і відповідальність за виконання. Одним із розділів контракту є ціна і загальна сума контракту. Ціна, зазначена в контракті, може бути трьох видів: тверда, ціна з наступною фіксацією, змінна ціна.

Тверда ціна не змінюється за період з моменту підписання контракту до надходження товару до покупця.

Ціна з наступною фіксацією вказується в контракті на визначену календарну дату. Якщо товар надходить до покупця не пізніше зазначеної дати, то проставлена в контракті ціна не змінюється. Інакше до постачальника товару, пред’являються визначені санкції, що обов’язково оговорені в контракті.

Ковзаюча ціна змінюється впродовж дії контракту за узгодже­ним між його сторонами способом. У такому випадку в контракті не зазначається кінцевий рівень ціни, а передбачаються правила й порядок її встановлення. В укладеному контракті може бути уз­годжена базова ціна й обумовлені правила та порядок внесення поправок у випадках зміни складових елементів ціни на час по­ставки партії товару або здійснення платежів за неї. Розрахунок ковзаючої ціни, як правило, проводиться за узгодженою форму­лою, уякій наявні змінні (витрати на сировину й матеріали, опла­ту працівників та ін.) і постійні величини (накладні витрати, амор­тизаційні відрахування, прибуток). При встановленні таких цін у контракт вноситься цінове застереження, яке передбачає зміну ціни, зафіксованої в контракті, залежно від підвищення або зни­ження ціни на ринку до моменту виконання угоди;

Ковзаюча ціна залежить від зміни економічного положення країни - експортера (продавця). Якщо продавець товару очікує значну зміну цін у країні за період дії контракту, то при підписанні контракту сторони обумовлюють право корегування цін за зага­льноприйнятою формулою ковзання:

Ц₁ = Ц₀(АхМ₀/М_I) + ВхБ₀/Б_І + СхЕ₀/Е₁+...D), (2.3)

де Ц₁ - кінцева ціна, тобто ціна товару на момент його постав­ки;

Ц₀ - базова ціна, тобто ціна товару на момент укладання угоди;

А+В+С+Д=1 - питома вага в ціні відповідно:

А - купованих матеріалів, сировини, напівфабрикатів;

В - заробітної плати основних виробничих працівників;

С - електроенергії на технологічні потреби;

D - незмінна частка ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати);

М₀, М_I - індекси цін на матеріали, що використано відповід­но у базовому і поточному періодах;

Б_І, Б₀ - індекси заробітної плати на період перерахунку ціни (Б_І,) та встановлення базової ціни (Б₀);

Е₀,Е - індекси цін на енергоносії.

Змінні компоненти ціни при визначенні остаточної ціни уго­ди корегуються за допомогою індексів. Це індекси цін у цілому або за окремими групами товарів, а також індекси заробітної пла­ти, які публікуються в міжнародних і національних статистичних, періодичних і економічних виданнях.

Використання зазначеної формули дає можливість уникнути частих переговорів про корегування цій. Більш того, вона дозво­ляє переконати покупця в тому, що ціна підвищується в силу об'­єктивних причин і лише пропорційно росту деяких витрат.

Ковзаюча ціна застосовується в контрактах на продукцію, яка потребує тривалого строку виконання. В додатках до контракту крім протоколів узгодження договірних цін, може наводитися узгоджений сторонами метод розрахунку ковзаючої ціни. При встановленні ковзаючої ціни в інтересах імпортера (покупця) в контракт можуть бути внесені деякі обмеження, в тому числі може бути встановлена у процентах до договірної ціни межа, в рамках якої перегляд цін не використовується, а також межа можливої зміни договірної ціни (наприклад, не більше 18 % від загальної вартості замовлення), який називається лімітом ковзання.