Методименеджменту у фізичній культурі та спорті являють собою конкретні способи впливу суб'єкта на об'єкт – органу управління на фізкультурно-спортивну організацію, керівника спортивного закладу на його співробітників і т. п. Ці методи класифікують за різними критеріями. У всій їхній сукупності виділяють методи:
Ø прямої дії (досягнення безпосереднього результату) та непрямої дії (створення умов для досягнення результату);
Ø формального впливу (авторитарний стиль управління чи керівництва) й неформального впливу (демократичний стиль управління чи керівництва) тощо.
З точки зору практики менеджменту найважливіше значення має класифікація методів на підставі специфіки відносин, що складаються між співробітниками фізкультурно-спортивної організації (закладу) у процесі спільної праці. За цим критерієм методи менеджменту поділяють на:
Ø організаційні;
Ø економічні;
Ø соціально-психологічні.
Організаційні методи.
Організаційні методи менеджменту базуються на організаційних відносинах між органами управління та організаціями, організаціями й працівниками, на відносинах влади й підпорядкування. В сукупності організаційних методів менеджменту зазвичай виділяють наступні групи – методи організаційно-стабілізуючого, розпорядчого та дисциплінарного впливу.
А. Методи організаційно-стабілізуючого впливу застосовуються для створення організаційної основи спільної праці й полягають у розподілі функцій, обов'язків, відповідальності, повноважень, встановленні порядку ділових взаємовідносин тощо. Ця група включає наступні основні методи:
Ø регламентування – чітке закріплення функцій за організацією (закладом), її керівником, підрозділом, працівником і т. п., наприклад, статут фізкультурно-спортивної організації (закладу), положення про спортивні змагання, календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів;
Ø нормування – визначення можливих меж діяльності та встановлення різних нормативів, наприклад, нормативи праці, нормативи оснащення фізкультурно-спортивних організацій майном, показники режимів експлуатації фізкультурно-спортивних споруд і чисельності тих, хто в них займається;
Ø інструктування – ознайомлення виконавця з різними чинниками й обставинами виконання певних робіт у формі пояснень, порад, застережень.
Б. Методи розпорядчого впливу застосовуються для розв'язання поточних завдань і дозволяють корегувати діяльність із урахуванням змін ситуації. Методи цієї групи зазвичай реалізуються у формі наказів, розпоряджень і т. п.
В. Методи дисциплінарного впливу призначені для ліквідації відхилень у діяльності, для забезпечення чіткого та своєчасного виконання встановлених обов'язків. За невиконання (неналежне виконання) обов'язків до працівника фізкультурно-спортивної організації (закладу) можуть бути застосовані дисциплінарні санкції (догана, звільнення, штрафні санкції тощо). В якості специфічних різновидів таких організаційних методів розглядаються адміністративні методи й методи правового регулювання, які за своєю природою характерні в першу чергу для менеджменту у фізичній культурі та спорті.
Ø Адміністративні методи пов'язані з владною природою державного управління, що виявляється в різних обставинах і ситуаціях: одна сторона взаємовідносин (орган управління, посадова особа) наділена владними повноваженнями, тому може наказувати іншій, підлеглій стороні взаємовідносин (організації, особі), яка зобов'язана виконувати наказ незалежно від того, згодна вона з ним чи ні. Так само одна сторона взаємовідносин (орган управління, посадова особа) зобов'язана розглядати заяви, скарги іншої сторони та задовольняти її законні інтереси. Одна сторона взаємовідносин встановлює норми, які підлягають неухильному виконанню іншою стороною.
Ø Методи правового регулювання являють собою засоби правового впливу на суспільні відносини. Розрізняють два основних способи правового регулювання – авторитарний і автономний. Авторитарний спосіб застосовується при адміністративних правовідносинах і характеризується тим, що одна сторона правовідносин має прав встановлювати зміст діяльності іншої сторони. Автономний спосіб ґрунтується на тому, що сторони правовідносин є рівноправними і в межах чинного законодавства можуть самостійно встановлювати зміст своїх прав та обов'язків, змінювати або припиняти їх. Методи правового регулювання відносин у галузях трудового, фінансового та іншого права носять комплексний характер і включають у тому чи іншому співвідношенні елементи авторитарного й автономного способів. Можна навести наступний приклад поєднання авторитарного й автономного способів правового регулювання відносин у галузі трудового права – це наявність у трудовому контракті умов, що містяться в нормах чинного законодавства й колективних договорах (авторитарний спосіб), і водночас умов, які виробляються на підставі угоди між сторонами (автономний спосіб).
Економічні методи.
Економічні методи менеджменту призначені для впливу на економічні відносини. Їхній спектр є широким і багатоманітним. Говорячи умовно, частина економічних методів застосовується переважно з метою управління фізичною культурою і спортом як галуззю (бюджетне фінансування, капітальні вкладення, дотації тощо), інша ж частина – з метою менеджменту фізкультурно-спортивної організації (закладу) (кооперування засобів, амортизаційні відрахування, сплата податків, матеріальне стимулювання тощо).
Соціально-психологічні методи.
Соціально-психологічні методи менеджменту застосовуються для впливу на соціально-психологічні відносини між людьми у фізкультурно-спортивній організації (закладі). Специфіка цих методів пов'язана із застосуванням різнобічних неформальних чинників, інтересів особистості чи групи. До цих методів можемо віднести наступні:
Ø формування трудового колективу з урахуванням соціально-психологічних характеристик окремих осіб (здібностей, темпераменту, рис характеру тощо), що створює сприятливі умови для спільної діяльності й соціального розвитку фізкультурно-спортивної організації (закладу);
Ø соціальне нормування поведінки, в т. ч. шляхом підтримки традицій фізкультурно-спортивної організації (закладу);
Ø соціальне регулювання, пов'язане з урахуванням реальної взаємодії соціальних інтересів, їхньої єдності й різноманіття;
Ø соціальне стимулювання за рахунок створення обстановки соціально-психологічної зацікавленості в досягненні цілей фізкультурно-спортивної організації (закладу) – підвищення кваліфікації, творче ставлення до праці тощо;
Ø задоволення культурних і соціально-побутових потреб працівників, у т. ч. забезпечення можливостей для проведення відпочинку, надання житла та інших благ;
Ø створення і підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату спільної праці за рахунок морального стимулювання соціальної активності, вимогливості, взаємної підтримки й допомоги.
