Принципименеджменту у фізичній культурі та спорті являють собою основні правила, положення і норми поведінки, якими керуються органи управління й окремі керівники у процесі здійснення управлінського впливу.
Принцип науковості полягає в необхідності побудови всієї системи менеджменту на найновіших наукових відомостях, що характеризують закономірності й об'єктивні тенденції розвитку фізичної культури і спорту, застосування індивідуального підходу до кожного об'єкту впливу, здійснення критичної оцінки ефективності рішень, що приймаються, застосування сучасних засобів і методів обробки інформації, організаційної техніки тощо.
Принцип плановості означає встановлення на певний період напрямків, темпів і пропорцій розвитку фізичної культури і спорту, конкретної фізкультурно-спортивної організації. Найбільш характерними проявами цього принципу є планове фінансування фізичної культури і спорту з бюджетів різних рівнів, побудова діяльності фізкультурно-спортивної організації на основі бізнес-плану.
Принцип ієрархічності передбачає наявність різних взаємопов'язаних рівнів управління фізичною культурою і спортом (національний, обласний, районний, міський), менеджменту фізкультурно-спортивної організації (закладу) (менеджер вищого, середнього, первинного рівня).
Принцип поєднання галузевого й територіального управління базується на існуючому адміністративно-територіальному поділі України. Фізкультурно-спортивна організація може функціонувати як галузева (наприклад, спортивний клуб певної установи чи навчального закладу) і за територіальним принципом (наприклад, фізкультурно-оздоровчий клуб за місцем відпочинку).
Принцип економічності та ефективності передбачає максимальну економію сил і водночас максимально продуктивне використання праці. Досягнення цього потребує, крім іншого, оптимального балансу чисельності адміністративно-управлінського апарату організації та її персоналу. Розширення виконання функцій менеджменту персоналом вимагає скорочення чисельності адміністративно-управлінського апарату.
Принцип відповідальності означає в першу чергу обов'язкове встановлення прав, обов'язків і відповідальності підрозділів фізкультурно-спортивної організації (закладу), їхніх керівників і співробітників у формі різних нормативно-правових документів (положень, посадових інструкцій, наказів, розпоряджень і т. п.). На більш загальному рівні цей принцип повинен застосовуватися у вигляді т. з. соціальної відповідальності, тобто відповідальності бізнесу перед суспільством; насамперед він має реалізовуватися у формі спонсорської підтримки розвитку фізичної культури і спорту в Україні, надання матеріальної допомоги фізкультурно-спортивним закладам, молодим спортсменам тощо. На практиці принцип відповідальності пов'язаний з делегуванням повноважень, коли керівник передає частину своїх прав, обов'язків і відповідальності компетентним підлеглим. Він пов'язаний також із т. з. "принципом першого керівника", який передбачає обов'язковість безпосередньої участі першого керівника у підготовці принципово важливих для діяльності організації (закладу) документів (наприклад, бізнес-плану), а також їхньої реалізації.
Принцип поєднання матеріального й морального стимулювання базується на твердженні, що будь-які крайнощі є ознакою обмеженості. Цей принцип має проявлятися, зокрема, в тому, що присвоєння співробітникам фізкультурно-спортивних організацій (закладів) державних нагород повинно передбачати реальне збільшення заробітної плати.
