Нехай функція
визначена в усіх точках деякого проміжку
і нехай
- довільна внутрішня точка цього проміжку.
Означення .Функція
неперервною в точці
, якщо
.
Звідси дістанемо необхідні та достатні умови того, щоб функція
була неперервною в точці
:
1) функція
визначена в точці
;
2) існує лівостороння границя функції в точці – число
;
3) існує правостороння границя функції в точці – число
;
4) лівостороння і правостороння границі рівні
=
;
5) лівостороння і правостороння границі в точці
дорівнюють значенню функції в цій точці
=
.
Якщо хоч одна з цих умов не виконується в точці
, то функція в цій точці називається розривною, а сама точка
називається точкою розриву функції.
Використавши означення границі функції в точці, можна дати таке означення неперервності функції в точці.
Означення .Функція
називається неперервною в точці
, якщо для будь якого як завгодно малого числа
існує таке число
, що для всіх
,, які задовольняють неревність
виконується нерівність
.
Зауваження. На практиці при дослідженні функцій на неперервність найчастіше користуються означенням неперервності функції, яке базується на понятті приросту функції в точці.
Нехай функція
визначена в усіх точках деякого проміжку
. Візьмемо дві довільні точки з цього проміжку
і
, де
.
Тоді число
називається приростом аргументу, а число
- приростом функції
в точці
.
Означення .Функція
називається неперервною в точці
, якщо