Необоротні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово використовуються в процесі господарської діяльності підприємства і переносять на новостворену продукцію використану вартість частинами.
Мета управління необоротними активами – забезпечення умов своєчасного поновлення і підвищення ефективності використання необоротних активів. На досягнення цієї мети спрямовані формування і реалізація політики управління необоротними активами.
Політика управління необоротними активами підприємства передбачає:
|
1.
| Забезпечення своєчасного поновлення необоротних активів в процесі їх використання
|
2.
| Визначення розміру потреби в прирості необоротних активів
|
3.
| Визначення форм задоволення потреби в прирості необоротних активів
|
4.
| Забезпечення підвищення ефективності використання необоротних активів
|
5.
| Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів
|
Відновлення необоротних активів підприємства здійснюється на простій та розширеній основі, представляючи собою процес простого і розширеного їх перевиробництва.
· Потреба в необхідному прирості визначається як:
ПРна – приріст необоротних активів;
Пона – загальна потреба в необоротних активах;
Ано – фактичні необоротні активи;
Ановп – планова сума вибуття необоротних активів в процесі їх фізичного і морального зносу.
· Потребав прирості може бути реалізована двома основними способами:
- шляхом придбання нових видів;
- шляхом оренди на певний період.
Підходи до фінансування необоротних активів не є багатоваріантні, може існувати два варіанти фінансування:
1) лише за рахунок власного капіталу;
2) змішане фінансування.