Невід'ємною складовою частиною фінансової діяльності держави та адміністративно-територіальних одиниць є фінансовий контроль. Наявність фінансового контролю об'єктивно зумовлено тим, що фінансам як економічній категорії притаманні не тільки розподільча, а й контрольна функції. Тому використання державою та місцевими (адміністративно-територіальними) утвореннями для вирішення своїх завдань фінансів обов'язково передбачає здійснення контролю за ходом виконання цих завдань. Фінансовий контроль здійснюється у встановленому законодавством порядку усією системою органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі спеціальними контролюючими органами.
Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами і водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним
Під фінансовим контролем у бюджетному процесі слід розуміти цілеспрямовану діяльність законодавчих (представницьких) та виконавчих органів державної й місцевої влади, спрямовану на забезпечення законності, фінансової дисципліни та раціональності в процесі формування, розподілу, використання бюджетних коштів з метою забезпечення соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів бюджетних відносин.
Суб'єктами фінансового контролю у бюджетному процесі виступають органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені відповідними контрольними повноваженнями, територіальна громада, а також незалежні фінансові установи.
Об'єктом фінансового контролю є фінансові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом (перерозподілом) та використанням бюджетних коштів.
Основними завданнями фінансового контролю у бюджетному процесі слід вважати такі:
- нагляд за своєчасним і повним виконанням фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом та виявлення резервів фінансових ресурсів;
- сприяння цільовому й ефективному витрачанню коштів бюджету та раціональному використанню матеріальних цінностей;
- забезпечення дотримання чинного законодавства України з питань бюджетних відносин.
Фінансовий контроль у бюджетному процесі грунтується на таких принципах:
- законності (означає, що контрольні заходи здійснюються особами, які мають на це право та відповідні повноваження у межах чинного законодавства);
- об'єктивності (передбачає неупереджений характер контрольної діяльності та її ґрунтування на реальних, конкретних та достовірних фактах);
- системності (контрольні заходи, направлені на об'єкт контролю як системи - цілісної сукупності відносно відокремлених взаємозв'язаних процесів, - можна розглядати як комплекс дій, спрямованих на досягнення певного результату);
- плановості (означає певний (запланований) комплекс заходів у чітко встановлені терміни);
- незалежності (полягає у недопущенні будь-якого впливу (дії) на суб'єкт контролю);
- гласності (означає відкритість інформації як на стадії підготовки управлінських рішень, так і за результатами їх виконання);
- превентивного характеру контрольних дій (передбачає реалізацію випереджальних заходів на етапі формування бюджету, цільових фондів, оформлення місцевих запозичень тощо);
- дієвості та ефективності, що має на меті ліквідацію виявлених недоліків після перевірок та досягнення кращого результату;
- відповідальності учасників бюджетного процесу;
- систематичності та регулярності контрольних заходів.
Фінансовий контроль можна умовно класифікувати за певними критеріями:
За часом здійснення контролю: попередній; поточний; наступний.
За суб’єктами контролю: фінансовий контроль органів законодавчої влади і місцевого самоврядування; фінансовий контроль адміністрації Президента України; фінансовий контроль органів виконавчої влади; фінансовий контроль фінансово-кредитних органів; суспільний фінансовий контроль; аудиторський фінансовий контроль.
За формою здійснення:обов’язковий або зовнішній; внутрішній або ініціативний;
За сферою фінансової діяльності: бюджетний; податковий; валютний; кредитний; страховий; інвестиційний; контроль за грошовою масою.
За здійснення: перевірки; обстеження; нагляд; аналіз фінансової діяльності; спостереження або моніторинг; ревізія.
До форм фінансового контролю у бюджетному процесі слід віднести: бюджетну експертизу, моніторинг, ревізію, аудит, тематичну перевірку, службове розслідування та слідство.
Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових і інших питань. Поточний – це контроль за безпосередньою оперативною фінансовою діяльністю. Наступний фінансовий контроль – це контроль за фінансовими результатами.
Фінансовий контроль здійснюється безпосередньо працівниками структур, що займаються виробничо-господарською і фінансовою діяльністю, а також власниками фінансових ресурсів.
Основними методами фінансовими контролю є ревізії і перевірки.
Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій або їхніх підрозділів. Результати перевірки оформлюються службовою запискою. Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, перевірка дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, присвоєння і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За результатами ревізії складається акт.
Ревізії бувають: вибіркові (часткові); фронтальні (повні); планові і позапланові; документальні і фактичні; комплексні і тематичні.
Відомчий фінансовий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів і інших органів державного управління за фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, установ і організацій.
До недержавних видів фінансового контролю відносяться:
внутрішньогосподарський контроль;
суспільний фінансовий контроль;
аудиторський фінансовий контроль.
Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення фінансового контролю в цілому є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.
Повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства у бюджетному процесі на місцевому рівні належать Державній казначейській службі України, Державній фінансовій інспекції України, Державній податковій службі України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та відповідним місцевим радам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних місцевих рад.
До повноважень Державної казначейської служби України належить здійснення контролю за:
- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;
- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
- відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
- відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.
До повноважень органів Державної фінансової інспекції України належить здійснення контролю за:
- цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включно з проведенням державного фінансового аудиту), матеріальних цінностей, їх збереженням, станом;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
- достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
- відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;
- веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів.
Державна фінансова інспекція України щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Основними завданнями Державної податкової адміністрації та її територіальних органів є забезпечення додержання податкового законодавства, облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснення контролю і забезпечення правильності нарахування та сплати цих податків до державного (місцевого) бюджету.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради здійснюють контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет та інші повноваження, передбачені Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України та рішеннями про місцевий бюджет.
Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад з контролю за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, здійснюється:
- Радою міністрів Автономної Республіки Крим - щодо бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;
- обласними державними адміністраціями - щодо районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;
- міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі - щодо районних у цих містах бюджетів;
- районними державними адміністраціями - щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів та бюджетів їх об'єднань, що створюються згідно з законом;
- виконавчими органами міських рад - щодо бюджетів районів у містах, сіл, селищ чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.
Практика показує, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійснюється як на попередньому етапі розгляду й ухвалення рішень з фінансових та інших питань, так і на етапі безпосередньої оперативної фінансової діяльності та за її результатами.
Питання для самостійного опрацювання
1. Особливості організації управління фінансами в бюджетній та виробничій сферах.
2. Сутність казначейськобанківської системи виконання бюджетів.
3. Види фінансового контролю на рівні місцевих органів влади та управління.
4. Фінансові органи, що контролюють використання грошових фондів, виділених на освіту.
5. Особливості контролю фінансових органів за використанням грошових фондів, виділених на охорону здоров’я.
6. Особливості фінансового контролю в установах культури.
7. Система місцевих фінансових органів.
8. Нормативно-правова база діяльності місцевих органів влади.
9. Порядок відкриття рахунків місцевих бюджетів органами казначейства.
10. Звітність про хід виконання місцевого бюджету.
