пера—Саму ел ьсона; про вирівнювання цін на фактори вироб ництва; Т. Рибчинського. Розглянемо ці теореми докладніше.
Теорема Столпера—Самуельсона має своїпередумови:
модель "2 х 2 х 2" (2 фактори виробництва, 2 товари, 2 країни); існує абсолютна конкуренція; фактори виробництва можуть рухатись між секторами (але не між країнами); встановлення торговельних відносин призводить до зростання відносної ціни на зерно1.
Формулювання: при виконанні зазначених передумов вста новлення вільних торговельних відносин призводить до зрос тання винагороди фактора, що інтенсивно використовується у виробництві товару, ціна на який збільшується, та зменшен ня винагороди фактора, що інтенсивно використовується у ви робництві товару, ціна якого падає, незалежно від того, яка структура споживання цих товарів власниками факторів ви робництва.
У межах двофакторної моделі при введенні ряду додатко вих передумов теорема про вирівнювання цін на факторивиробництва свідчить, що вільна торгівля забезпечує однаковим факторам виробництва в обох країнах рівну матеріальну винагороду.
Передумовами теореми про вирівнювання цін на факторивиробництва виступають: жорстке встановлення пропозиції кожного фактора; як в умовах вільної торгівлі, так і без неї кожний фактор використовують з повним завантаженням; лінійно-однорідні виробничі функції; відсутність транспорт них та інформаційних витрат; відсутність тарифів та інших торговельних обмежень.
Формулювання: зовнішня торгівля призводить не тільки до вирівнювання цін на товари, але й на фактори виробництва, так що в двох країнах будуть однаковими ставки заробітної плати та орендної плати, незважаючи на структуру попиту та забезпечення факторами виробництва кожної з країн.
Модель "2x2x2" та наявність досконалої конкуренції також є не обхідними передумовами теорій А. Сміта, Д. Рікардо та Хекшера — Оліна.
Глава 3. Міжнародна торгівля
Нерівномірність зростання факторів виробництва призво дить до зміни частки кожного із секторів національної еко номіки. Це підтверджується теоремою Т. Рибчинського: при незмінних цінах та функціонуванні лише двох секторів зрос тання одного з факторів виробництва призводить до зменшен ня випуску одного з товарів. Наприклад, накопичення додаткового капіталу у виробництві тканин в Англії сприяє зменшен ню виробництва зерна. А в США — навпаки, розширення ви користання землі сприяє зменшенню випуску тканин.
Серед нових та новітніх теорій міжнародної торгівлі в
економічній літературі виділяють підхід С. Робока та К. Сіммондса, теорію С Ліндера, теорію "циклу життя продукту" та теорію міжнародної конкурентоспроможності націй (теорію конкурентних переваг) М. Портера.
С. Робок і К. Сіммоидс, спираючись на те, що в сучаснихумовах внутрішньофірмовий обіг становить приблизно 70 % міжнародної торгівлі та 40 % експорту капіталу, об'єктом аналізу обирають окрему фірму.
Теорія переважного попиту С Ліндера дає змогу встановити причинні зв'язки в ланцюгу "доход—переваги—техно логія—зовнішня торгівля". С Ліндер стверджував, що зрос тання доходів на душу населення та зміни в структурі попиту приводять до розширення та вдосконалення виробництва то варів, отримання порівняльних переваг у їх виробництві та збільшення їх експорту в країни з подібними характеристика ми після насичення внутрішнього ринку даної країни.
Відповідно до теорії "циклу життя продукту" Ч. Кин-дельбергера, Р. Вернона, Л. Уелса, у міру стандартизації тех нології виробництва випуск технологічно складних товарів переміщується в країни з нижчими рівнем доходу. При цьому умовами виникнення порівняльних переваг стають не наукові дослідження та розробки, а низька заробітна плата. За цією те орією, в циклі життя продукту виділяють чотири етапи.
Перший етап характеризується створенням технологічноскладних товарів у країнах з більшим рівнем доходів з їх по дальшим експортом за кордон. Другий етап визначається
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
уповільненням експорту та розвитком виробництва цих то варів у країнах з низьким рівнем доходу, що отримують порівняльні переваги за рахунок низької заробітної плати. На третьому етапі зростає виробництво технологічно складнихтоварів у країнах з нижчим рівнем доходу, при чому останні отримують статус чистих експортерів. На четвертому етапі цикл життя продукту завершується: країни з більшим рівнем доходу стають чистими імпортерами зазначених товарів, бо переваги в розвитку технологій відстають від переваг більш низької заробітної плати. Одночасно ці країни починають ви робляти якісно новий продукт.
