ГЛАВА 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

План

3.1. Теорії міжнародної торгівлі.

3.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.

3.3. Наслідки міжнародної торгівлі.

Література

1. Балацкий Е. Эффективность внешнеторговых опера­ций: тарифы и валютное равновесие // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — № 6. — С. 95—103.

2. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономи­ческие отношения: Учеб. пособие /Под ред. Н.Н. Ливенцева.

— М.: Финансы и статистика, 1998.— С. 7—79.

3. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А.С.Філіпенко, СЯ. Боринець, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін . - К.: Либідь, 1996. - С 13-14.

4. Загашвили В. Динамика и структура мировой торгов­ли // Мировая экономика и международные отношения.— 1 9 9 8 . - № 8 . - С . 8-14.

5. Кругман П., Обстфелъд М. Международная экономика.Теория и политика. — М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - С. 12-35, 66-85, 189-251.

6. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. —М.: Прогресс, 1992. - С. 19-173, 258-273.

7. Макконнелл К., Брю С. Экономика: принципы, пробле­мы и политика. Т 2. —М.: Республика, 1992. — С. 341—355.

8. Міжнародна економіка. Опорний конспект лекцій / Заред. В. Тарасевича. — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2000. — С. 22-27.

9. Міжнародні економічні відносини: сучасні міжнародніекономічні відносини: Підручник для студентів екон. вузів і

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

фак. / А.С. Філіпенко, СЯ. Боринець, В.А. Вергун та ін. — К: Либідь, 1992. - С 100-145.

10. Охотский В. Тенденции в мировой торговле сталью //Экономика Украины. — 1999. — № 4. — С. 4—15.

11. Семенов К.А. Международные экономические отноше­ния: Курс лекций. - М.: Гардарика, 1999. - С. 72-87, 289 - 299.

12. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. — М.: ИНСАН,1994. - С. 202-249.

3.1. Теорії міжнародної торгівлі

Перші концепції міжнародної торгівлі розглядаються мер­ кантилістами, які вважали, що справжнім багатством є гроші,а його джерелом виступає сфера обігу.

Для збагачення держави вони пропонували проводити політику активного грошового та торговельного балансу.

Концепція фритредерства — вільної зовнішньої торгівліта невтручання держави в зовнішньоторговельну діяльність формується в умовах промислового перевороту.

У межах класицизму формулюються теорії абсолютних переваг А. Сміта і порівняльних переваг Д. Рікардо. На відмінувід меркантилістів, класики вважали, що успіх у зовнішній торгівлі пов'язаний зі спеціалізацією країни у виробництві ек­ спортної продукції.

За теорією абсолютних переваг, кожна країна повиннаспеціалізуватись на виробництві продукції, у випуску якої во­ на має абсолютні переваги (менші витрати виробництва). Роз­ глянемо цю теорію на прикладі двох країн — Росії та України. Нехай у розрахунку на 1 трудодень у Росії збирають 1 т кар­ топлі та 4 т цукрових буряків, а в Україні — 800 кг картоплі та

Глава 3. Міжнародна торгівля

4,5 т цукрових буряків. Росія має абсолютні переваги у вироб­ ництві картоплі, Україна — у виробництві буряків. У випадку повної спеціалізації Україна спеціалізуватиметься на вироб­ ництві цукрових буряків, Росія — картоплі. Тоді за один день в Україні збиратимуть 9 т буряків, 4,5 т залишатимуть на внутрішньому ринку, а 4,5 т обмінюватимуть у росіян на 1 т картоплі. Таким чином, чистий виграш України становвтиме 1000 кг — 800 кг = 200 кг картоплі. Відповідно чистий виграш Росії буде 4,5 т — 4 т = 0,5 т цукрових буряків.

За теорією порівняльних переваг, кожна країна повиннаспеціалізуватись на виробництві тієї продукції, у випуску якої вона має порівняльні переваги (менші порівняльні витрати).

Розглянемо спрощений приклад Д. Рікардо. Нехай вироб­ ництво 25 м тканин потребує 100 днів праці в Англії та 90 днів праці в Португалії, а виробництво 50 л вина потребує 120 днів праці в Англії та 80 днів праці в Португалії. Як бачимо, абсо­ лютні витрати виробництва тканин і вина в Англії(відповідно, 100/25 і 120/50) вищі, ніж у Португалії (відповідно 90/25 і 80/50).

Порівняльні витрати виробництва тканин в Англіїдорівнюють співвідношенню абсолютних витрат виробництва тканин і вина в Англії: (100/25):(120/50)=5/3. Порівняльні витрати виробництва вина в Англії дорівнюють 3/5.

Порівняльні витрати виробництва тканин у Португаліїдорівнюють співвідношенню абсолютних витрат виробництва тканин і вина в Португалії: (90/25):(80/50)=9/4. Порівняльні витрати виробництва вина в Португалії дорівнюють 4/9.

Оскільки 4/9<3/5, то Португалія буде спеціалізуватися на виробництві вина і експортуватиме його в Англію. Пе­ реміщення праці та капіталу із виробництва тканин у вироб­ ництво вина дозволить Португалії завдяки обміну на вино от­ римати тканини з Англії, витративши лише 80 днів праці, а не 90, тобто зекономити 10 днів праці.

Оскільки 5/3<9/4, то Англія спеціалізуватиметься на ви­ робництві тканин і експортуватиме їх до Португалії. Пе­ реміщення праці та капіталу з виробництва вина на вироб-

56 57

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

ництво тканин дозволить Англії завдяки обміну на тканини отримати вино з Португалії, витративши 100 днів праці, а не 120, тобто зекономити 20 днів праці.

Отже, в умовах вільної міжнародної торгівлі виграють не тільки країни, що мають абсолютні переваги (менші абсолютні витрати), але й країни, що мають порівняльні переваги (менші порівняльні витрати).

У марксизмі міжнародна торгівля розглядається як сфера міжнародного обміну, в межах якої діє закон інтернаціональ­ ної вартості. За цим законом, національні вартості товару по­ винні наближатись до рівня інтернаціональної, що виражає суспільно необхідні витрати праці за середньосвітових умов виробництва. Як правило, інтернаціональна вартість вища, ніж вартість товару в розвинутих країнах, і нижча, ніж вартість товару в країнах, що розвиваються.

Неокласики розглядають міжнародну торгівлю переважноз точки зору оптимізації використання обмежених еко­ номічних ресурсів.

Затеорією Хекшера—Оліна (факторних переваг),

кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві та екс­ порті продукції, випуск якої потребує інтенсивного викорис­ тання надлишкових факторів виробництва, та імпортувати продукцію інтенсивного використання дефіцитних для неї факторів. Тобто у прихованому вигляді країна експортує над­ лишкові фактори виробництва, а імпортує дефіцитні.

Розглянемо теорію Хекшера—Оліна на прикладі США та Англії. Для США надлишковим фактором виробництва є зем­ ля, дефіцитним — праця, для Англії — надлишковим є праця, а дефіцитним — земля. Виробництво зернових потребує інтен­ сивного використання землі і незначного використання праці, а виробництво тканин — інтенсивного використання праці і не­ значного землі. Таким чином, відповідно до теорії Хекшера— ліна, США будуть спеціалізуватися на виробництві зернових (у прихованому вигляді експортуватимуть землю, імпортувати­ муть працю), Англія — на виробництві тканин (у прихованому вигляді експортуватиме працю, а імпортуватиме землю).

Глава 3. Міжнародна торгівля

Теорія Хекшера—Оліна адекватно пояснювала світові ре­ алії до 60-хроків XX ст. В нових умовах 1960—1970років між нею і практикою міжнародної торгівлі стали простежуватись деякі протиріччя. Наприклад, світовим лідером у виробництві сталі стає Японія, для якої металеві руди виступають дефіцит­ ним фактором виробництва. Крім того, у міжнародній еко­ номіці простежується тенденція зближення соціально-еко­ номічного рівня розвитку провідних країн. Але, всупереч те­ орії Хекшера — Оліна, реальні темпи зростання обсягів торгі­ влі між провідними країнами значно перевищують темпи зро­ стання обсягів торгівлі між провідними країнами та країнами, що розвиваються.

Використовуючи модель "витрати—випуск", В. Леонтьев здійснив перевірку теорії Хекшера—Оліна, зокрема відповідне їй положення про те, що для США надлишковим фактором ви­ ступає капітал, а дефіцитним — праця. Він установив парадок­ сальний факт: у 1947 р. США експортували трудомістку про­ дукцію в обмін на капіталоємну, тоді як за теорією в економіці США надлишковим фактором вважався не праця, а капітал. Цей парадокс отримав назву парадокс Леонтьева. Економісти пояснювали це явище виключністю економічної ситуації друго­ го післявоєнного року або існуванням відповідної системи та­ рифного регулювання. Але ситуація повторювалася. З огляду на це одні економісти запропонували вдосконалювати теорію Хекшера—Оліна, інші — відмовитися від неї.

У напрямі вдосконалення пропонується розширити кількість факторів виробництва, що аналізуються. Наприклад, працю слід класифікувати за рівнем кваліфікації, а землю — за рівнем родючості.

У якості альтернативи теорії Хекшера—Оліна пропо­ нується теорія ефекту масштабу — країна повинна спеціалізуватись на виробництві у тих галузях, де в міру зрос­ тання обсягів виробництва зменшуються витрати вироб­ ництва на одиницю продукції.

Теорія Хекшера—Оліна набуває розвитку в моделі Р. Джонса, що пропонує варіант поєднання трьох теорем: Стол-