М. Портера показує вплив певних параметрів на рівень конку рентоспроможності країни на світовому ринку.
Серед цих параметрів (детермінант) М. Портер виділяє: факторні; умови попиту на внутрішньому ринку; рівень роз витку обслуговуючих галузей; стратегію фірм та конкуренцію; роль уряду; випадкові обставини тощо. Так, на відміну від не окласиків, М. Портер вважав, що фактори виробництва не пе редаються в спадщину, а створюються в процесі розширення виробництва. Наприклад, після Другої світової війни швей царські фірми вирішують проблему дефіциту робочої сили у виробництві годинників за рахунок підвищення продуктив ності праці.
М. Портер підкреслює, що сучасні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності фірми визначаються умова ми попиту на національному ринку. Так, зростання потреби врозвитку системи швидкого приготування їжі сприяло підви щенню конкурентоспроможності технологій "МакДональд" на світовому ринку.
На думку М. Портера, конкурентоспроможність кінцевої продукції залежить і від конкурентоспроможності вироб ництва сировини. Наприклад, переваги конкурентоспроможності італійського взуття над турецьким можна пояснити пе реважною конкурентоспроможністю італійської сировини.
Глава 3. Міжнародна торгівля
Особливу увагу при аналізі конкурентних переваг М. Пор тер приділяє визначенню стратегії фірми та конкуренції. На приклад, конкурентоспроможність італійських меблевих підприємств визначається динамізмом, відсутністю жорстких форм управління, а німецької оптики та фармакології — цент ралізмом.
М. Портер підкреслює, що переваги визначаються і політикою уряду. Це стосується питань державної підтримкиекспортних галузей, надання їм пільгового кредитування та оподаткування. При цьому на рівень міжнародної конкуренто спроможності продукції впливають і випадкові обставини — зміни умов інвестування, інновації, природно-кліматичні умо ви, що призводять до коливань витрат виробництва національної продукції відносно світового рівня.
3.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Наочну уяву про виробництво в країні дають криві вироб ничих можливостей, або криві трансформації. З їх допомогоюдля кожної країни можна показати безліч комбінацій обсягів випуску різних товарів, можливих при найбільш ефективному використанні ресурсів. А форма кривих виробничих можливо стей залежить від характеру відповідних витрат заміщення, тобто витрат виробництва деякої кількості інших товарів, від виробництва яких необхідно відмовитись, щоб збільшити ви пуск даного товару на одиницю.
У теорії Д. Рікардо витрати заміщення залишаються постійними. На рис. 3.1. крива виробничих можливостей пред ставлена прямою лінією, постійний кут нахилу якої вказує на незмінність встановлених пропорцій при заміщенні товарів, наприклад зерна тканинами та навпаки.
Економісти висловили ряд заперечень проти спрощеної передумови про постійність витрат заміщення:
1) на практиці зростання виробництва в одній галузі за рахунок інших галузей супроводжується збільшенням гранич них витрат;
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
2) для реальної структури зовнішньої торгівлі і вироб ництва не є характерною повна спеціалізація країн. Тим самим не підтверджується висновок, що випливає з постійності вит рат заміщення: кожна країна стане максимізувати виграш від зовнішньої торгівлі за умов повної спеціалізації на товарі, у виробництві якого вона має порівняльні переваги.
Під впливом цих обставин послідовники Д. Рікардо посту пово почали схиляться до думки про заміну передумови про постійні витрати заміщення на більш реалістичну — про зрос таючі витрати заміщення: у галузі, що розширюється за рахунок інших, виробництво кожної наступної одиниці товару пов'язане з відмовою від випуску зростаючого обсягу продук ції в інших галузях. Така ситуація адекватно описується ви пуклою кривою виробничих можливостей (рис. 3.2У
Глава 3. Міжнародна торгівля
Кут нахилу дотичної до кривої виробничих можливостей відповідає першій похідній відповідної функції, отже, вели чині витрат заміщення. Дотична в точці Sv показує, що для збільшення випуску тканини на 1 ярд треба було б втратити 1 бушель зерна, а в точці S0 — 2 бушелі зерна, тобто граничні ви трати зростають. Отримана пряма S є прямою пропозиції тка нини.
В умовах зростаючих витрат обидві торгуючі країни, як і у випадку з постійними витратами заміщення, можуть мати ви граш, поглиблюючи спеціалізацію у виробництві тих товарів, де вони мають порівняльні переваги. Спеціалізація буде взаємовигідною лише до моменту, поки витрати заміщення не зрівняються з ціною товару на світовому ринку.
З огляду на зазначене можемо докладніше охарактеризу вати теорію ефекту масштабу, відповідно до якої країни з однаковою забезпеченістю факторами виробництва можуть мати переваги в торгівлі одна з одною, якщо обидві будуть спеціалізуватися в галузях, що характеризуються зростаючим ефектом масштабу. Криві виробничих можливостей є опукли ми по відношенню до початку координат, що відображає еко номію на масштабі (рис. 3.3).
У США виробництво літаків у точці С обійдеться занадто дорого, якщо врахувати невироблені автомобілі (крива занад-
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
то полога). Але в міру наближення до точки А і зростання ви робництва літаків при зменшенні виробництва автомобілів витрати на один літак у перерахуванні на автомобілі, від випу ску яких доводиться відмовлятися, стають меншими. У ре зультаті того, що в літакобудуванні виробництво ведеться в економічно ефективних масштабах, а в автомобілебудуванні — навпаки, з кожним невиробленим автомобілем вивільняється усе більша кількість ресурсів. У випадку витрат, що зменшу ються, у країн з'являється стимул до повної спеціалізації.
При аналізі ціноутворення на світовому ринку, крім про позиції, що характеризується різними типами витрат заміщення, враховується і динаміка попиту.
Якщо криві попиту, що встановлюють співвідношення між обсягом попиту і ціною, об'єднати з кривими пропозиції, то можна продемонструвати вплив міжнародної торгівлі на виробництво, споживання і ціни.
В умовах відсутності зовнішньої торгівлі рівновага на рин ку тканин США встановлювалась у точці А (рис. ЗЛ). Після зняття перешкод для зовнішньої торгівлі зростає обсяг пропо зиції тканин на ринку США і зменшується на ринку Англії. Це призводить до зменшення ціни на американському ринку до 1$ за 1 метр. За цих умов на ринку США виникає ринкова
Глава 3. Міжнародна торгівля
кон'юнктура, що характеризується надлишковим попи том (Dm): 
де Dus — попит на ринку США; Sus — пропозиція на ринку США.
Надлишковий попит визначається виникненням дефіциту американських тканин на американському ринку і характери зує обсяг можливого імпорту за даною ціною.
В умовах відсутності зовнішньої торгівлі на англійському ринку ринкова рівновага встановлюється у точці А' при ціні 2/3$ за 1 метр. Після встановлення вільних зовнішньоторго вельних відносин ціна підвищується до рівня 1$, виникає над виробництво, ринкова кон'юнктура характеризується над лишковою пропозицією (рис. 3.4, в):
де 5/ — пропозиція на ринку Англії; Df— попит на ринку Англії.
Ринкова кон'юнктура, що характеризується надлишковою пропозицією, визначає умови можливого експорту. Таким чи ном, світова ціна (рис. 3.4, б) визначається точкою перетину кривих надлишкового попиту Dm (що визначається умовами США) та надлишкової пропозиції Sx (що визначається умова ми Англії).
3.3 Наслідки міжнародної торгівлі
Наслідки міжнародної торгівлі розглянемо як сукупні наслідки для споживачів та країн в цілому:
1. Наслідки для споживачів країни-імпортера. В умовах відсутності міжнародної торгівлі рівноважна ціна на амери канському ринку тканин складала 2$ за 1 метр (рис. 3.5, а). Рен та американських споживачів визначалась областю т. Після встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин ціна на американському ринку тканин зменшується до 1$ за 1 метр.
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Рента споживачів зростає до області т+а+Ь+с, тобто чистий ви граш американських споживачів від установлення вільних зовнішньоторговельних відносин становить область а+Ь+с.
2. Наслідки для виробників країни-імпортера. До виникнення вільної торгівлі між США та Англією при ринковій ціні 2$ за 1 метр американські виробники вигравали область е+а. Після виникнення вільної торгівлі і зменшення ринкової ціни до 1$ за 1 метр рента виробників зменшується до області є, тобто чистий програш американських виробників визнача ється областю а.
3. Наслідки для країни-імпортера в цілому визначаютьсясукупними наслідками для національних споживачів та ви робників. Якщо американські споживачі виграють a+b+c, a виробники програють а, то США виграє область Ь+с, що виз начається перевищенням виграшу американських споживачів над програшем американських виробників.
4. Наслідки для країни-експортера. Виграш Англії відвільної торгівлі зі США визначається областю /, що характе ризується перевищенням виграшу англійських виробників над програшем англійських споживачів (рис.3.5, б).
Отже, міжнародна торгівля вигідна і для країни-експорте-ра, і для країни-імпортера товару.
Глава 3. Міжнародна торгівля
За правилом розподілу виграшів, виграші від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно до зміни цін в обох країнах.
Якщо співвідношення цін у США змінилося на X відсотків (від ціни вільної торгівлі), а в Англії — на У відсотків, то
Умови торгівлі визначаються як співвідношення експортних цін країни до імпортних цін. Якщо умови торгівлі визна чаються для більш ніж двох товарів, то використовується співвідношення індексів експортних та імпортних цін:
де Рх = £Х,Р; — індекс експортних цін; Рт = 2М,Р, — індекс імпортних цін;
Xt — частка г-того товару в сукупній вартості експорту вбазисному році;
Mt — частка z'-того товару у вартості імпорту в базисномуроці;
Pt — співвідношення поточної ціни на товар та його ціни вбазисному році.
Розвиток міжнародної торгівлі призводить не лише до вирівнювання цін на кінцеву продукцію, а й до вирівнювання цін на ресурси, тобто впливає і на зміни доходів власників еко номічних ресурсів. Наприклад, відповідно до теорії Хекшера— Оліна надлишковим фактором виробництва для США вважа ють землю, а дефіцитним — працю. Для Англії — навпаки. При цьому в США в умовах відсутності вільної зовнішньої торгів лі встановлюється низька орендна плата за землю і висока за робітна плата. Вільні зовнішньоекономічні відносини між Англією та США призводять до зменшення цін на тканини в Америці та зростання цін на зерно, в Англії — навпаки. Це зу мовлюватиме те, що в США зменшиться заробітна плата, а
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
зросте орендна плата, а в Англії орендна плата зменшиться, а заробітна плата зросте.
Таким чином, міжнародна торгівля приводить до зростан ня доходів американських фермерів (власників землі) та англійських робітників (власників праці). При цьому зменшу ються доходи американських робітників і англійських фер мерів.
Ця закономірність полягає в тому, що чим більше той чи інший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від вільної зовнішньої торгівлі. І навпаки,чим вища концентрація факторів у виробництві конкуруючої з імпортом продукції, тим більше він втрачає в результаті вільної зовнішньої торгівлі. Для порівняння експортної та імпортної спеціалізації факторів використовують показник ступеня експортної спеціалізації фактора:
де Qix ~ частка доходу і-того фактора в загальній вартості експорту;
Qim — частка доходу г-того фактора в загальній вартостіконкуруючої з імпортом продукції, рівної за обсягом імпорту; Q — частка доходу і-того фактора в сумарному національ
ному доході.
Умови розвитку міжнародної торгівлі визначаються ди намікою економічного зростання. Економічне зростання озна чає зсув кривої виробничих можливостей праворуч. Це може бути результатом зростання пропозиції факторів вироб ництва, а також зростання ефективності їх використання. Як що всі фактори виробництва в усіх країнах зростають однако вими темпами, то співвідношення світових цін, структура міждержавних торговельних потоків не змінюються, зміню ються лише обсяги торгівлі. На структуру зовнішньої торгівлі впливають розбіжності в темпах зростання між факторами ви робництва і між країнами.
Глава 3. Міжнародна торгівля
Можна виділити три типи економічного зростання за лежно від того, в якій галузі збільшення використання якісних ресурсів приводить до зростання обсягів виробництва.
1. Експорторозширююче зростання має місце в тих галузях, де зростає обсяг виробництва експортної продукції. Це призводить до розвитку світової торгівлі і зменшення віднос ної ціни експортної продукції.
2. Імпортозаміщуюче зростання характерне для зростання обсягу виробництва в галузях, що конкурують з імпортом. Це сприяє зменшенню попиту і цін на імпортовані товари, ско роченню міжнародної торгівлі.
3. Розорююче зростання виникає у випадку, коли підсумкове погіршення умов торгівлі ставить економіку в менш вигідне положення не тільки порівняно з варіантом інвесту вання в імпортозаміщуючі галузі, а й з вихідним варіантом до початку зростання факторів. Добробут країни при цьому стане меншим, ніж до економічного зростання.
Основні терміни та поняття
Протекціонізм
Фритредерство Абсолютні переваги Порівняльні переваги Факторні переваги Конкурентні переваги
Імпортозаміщуюче зростання Експорторозширююче зростання Розорююче зростання
Контрольні та дискусійні питання
1. Дайте порівняльну характеристику класичних та неокласич них теорій міжнародної торгівлі.
2. Які головні параметри визначають конкурентні переваги в теорії М. Портера? Наведіть приклади. Визначте вплив міжнародної торгівлі на економічне зростання.
