Відкидання помилкових експериментів.

Для відкидання помилкових експериментів використовується критерій Стьюдента, що визначається:

, де t_p – розрахункове, експериментальне значення критерію Стьюдента, y – результат паралельного експерименту, що ставиться під сумнів, - середнє арифметичне значення паралельного експерименту без врахування результату помилкового експерименту, S – помилка паралельного експерименту без врахування результату помилкового експерименту.

Значення t_p порівнюється з табличним значенням t_т. Якщо t_р > t_т – експеримент помилковий, t_р <= t_т – не помилковий. Вхідними параметрами для знаходження табличного значення критерію Стьюдента буде кількість ступенів волі f та рівень значимості a. Кількість ступенів свободи f=n-1, де n – кількість пар екпериментів без врахування помилкового експерименту.

Рівень значимості – це міра вимог до відповіді. Досвід використання статистики в різних ситуаціях впродовж десятиріччя показав, що при вирішення інженерних задач рівень значимості приймається 0,05. Таке значення називають 5% рівнем ризику, тобто у 5% випадків перевірки гіпотези можлива помилка. Дослідник завжди вільний у виборі a і можливі ситуації, де потрібна більша точність.