Для вилучення компонента з форми потрібно перевести на нього фокус і натиснути на клавішу Del або вибрати з головного меню команду Edit ® Delete. Аналогічно можна вилучити відразу всі компоненти, об’єднані попередньо в групу. Вилучений компонент або групу відновлюють командою Edit ® Undelete.
У межах робочої ділянки вікна форми пересувати компонент найзручніше мишкою, натискаючи на ліву клавішу. Для точного розташування компонента у вікні використовують комбінацію клавіш керування курсором та клавіші Ctrl. Змінити розташування компонента можна також шляхом задання відповідних координат його лівого верхнього кута в інспекторі об'єктів (властивості Left і Top). Розмір компонента найзручніше змінювати також мишкою. Для цього спершу компонент роблять активним. Далі пересувають мишку на один з маркерних чорних квадратів, розташованих по периметру. Курсор набуває вигляду двонапрямленої стрілки. Зафіксувавши ліву клавішу, пересувають мишку в потрібному напрямі і відпускають клавішу. Точну зміну розмірів виконують комбінацією клавіш керування курсором та клавіші Shift. Крім того, розміри можна визначити відповідними властивостями (Height і Width) в інспекторі об'єктів.
Розміри та розташування всіх компонентів у вікні можна одночасно і пропорційно змінити. Для цього використовують команду головного меню Edit ® Scale, зазначивши зміну масштабу у відсотках. Якщо у вікні форми вже розташовано декілька компонентів, то їх можна вирівнювати як щодо вікна форми, так і один щодо одного. Для цього використовують команду головного меню Edit ® Align або палітру вирівнювання, яку викликають командою View ® Alignment Palette. Ця палітра є окремим вікном, яке можна розташувати на екрані в зручному місці на тривалий час. Вирівнювання виконують для окремих компонентів і груп. Компоненти в групі вирівнюються стосовно того компонента, який потрапив у групу першим. Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізання, копіювання в буфер обміну, вставляння з буфера обміну.
Порядок виконання роботи:
1. Запустіть середовище візуального програмування Delphi.
2. Розгляньте палітру компонентів середовища програмування
Delphi та занотуйте назви її сторінок для звіту.
3. Активізуйте сторінку Standard та перегляньте її компоненти.
4. Занотуйте для звіту назви компонентів сторінки Standard та їх призначення.
5. Активізуйте сторінку Additional та перегляньте її компоненти.
6. Занотуйте для звіту назви компонентів сторінки Additional і їх призначення.
7. Перегляньте піктограми кожної сторінки палітри компонентів середовища програмування Delphi та перепишіть у звіт назви компонентів.
8. Створіть новий проект у середовищі програмування Delphi.
9. Розташуйте на формі декілька компонентів зі сторінки Standard
палітри: Label, Image, Button, Edit, Memo, GroupBox, CheckBox.
10. Активізуйте інспектор об’єктів та перейдіть на сторінку властивостей.
11. Перегляньте властивості та їхні значення для довільних компонентів.
12. Перейдіть на сторінку подій інспектора об’єктів Delphi та
перегляньте стандартні події для довільних компонентів.
13. Запрограмуйте кнопку так, щоб вона встановлювала наступні розміри форми: ширина – 300 пікселів, висота – 200 пікселів; виводила у поле
редагування Edit інформацію у вигляді символів „* ”; відповідала за появу обох смуг прокручування у полі Memo; робила активним прапорець CheckBox (вмикала його); встановлювала наступні координати лівого верхнього кута форми: 130, 10; робила зеленим об’єкт Label
(2 рази ЛКМ по об’єкту Button1 – активізується вікно редактора коду програми, куди потрібно ввести наступний текст програми:
Procedure TForm1.Button1Click (Sender : TObject);
begin
Form1.Width:=300; Form1.Height:=200;
Form1.Left:=130; Form1.Top:=10;
Label1.Color:=clGreen;
Edit1.PasswordChar:=*;
Memo1.ScrollBars:=ssBoth;
CheckBox1.State:=cbChecked; end; )
14. Збережіть проект (PR22) у папці групи на робочому диску D.
15. Виконайте компіляцію проекту та запустіть його на виконання.
16. Розгляньте опис довільних компонентів у довідковій системі
середовища візуального програмування Delphi.
17. Відредагуйте властивості довільних компонентів у середовищі Delphi.
18. Вийдіть із середовища візуального програмування Delphi.
Контрольні запитання:
1. Що представляє собою середовище візуального програмування Delphi?
2. Яким чином можна зберегти проект у середовищі програмування Delphi?
3. Які пункти містить головне меню середовища програмування Delphi?
4. Для чого призначені команди пункту головного меню Component?
5. Для чого призначені команди пункту головного меню Help?
6. Які основні інструменти має середовище програмування Delphi?
7. Що представляє собою вікно форми середовища Delphi?
8. Що представляє собою палітра компонентів середовища Delphi?
9. Що представляють собою компоненти у середовищі Delphi?
10. Для чого призначені видимі компоненти середовища Delphi?
11. Для чого призначені невидимі компоненти середовища Delphi?
12. Які сторінки містить палітра компонентів середовища Delphi?
13. Яким чином можна встановити потрібні властивості компонентів?
14. Як можна переглянути встановлені значення властивостей компонентів?
15. Що представляють собою методи компонентів у середовищі Delphi?
16. Як можна переглянути опис компонентів у довідковій системі Delphi?
17. Яким чином можна перенести компоненти з палітри у вікно форми?
18. Для чого призначені компоненти сторінки ActiveX середовища Delphi?
19. Для чого призначені компоненти сторінки Samples середовища Delphi?
20. Для чого призначені компоненти сторінки Dialogs середовища Delphi?
21. Для чого призначені компоненти сторінки Decision Cube палітри Delphi?
22. Для чого призначені компоненти сторінки Data Controls палітри Delphi?
23. Для чого призначені компоненти сторінки Internet середовища Delphi?
24. Для чого призначені компоненти сторінки Win32 середовища Delphi?
25. Для чого призначені компоненти сторінки Additional середовища Delphi?
26. Для чого призначені компоненти сторінки Standard середовища Delphi?
27. Для чого призначені компоненти сторінки System середовища Delphi?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування Delphi;
2. основні принципи роботи у середовищі програмування Delphi;
3. загальну характеристику компонентів середовища Delphi;
4. стандартні події і властивості для компонент середовища Delphi;
5. призначення та основні принципи використання властивостей
компонентів у середовищі візуального програмування Delphi;
6. основні етапи роботи з проектом у середовищі програмування Delphi;
7. структуру проекту на мові Object Pascal у середовищі Delphi.
Студенти повинні вміти:
1. ефективно використовувати основні інструменти середовища
програмування для роботи у Delphi з проектами та компонентами;
2. здійснювати вибір необхідних компонентів для побудови проекту;
3. ефективно використовувати властивості компонентів
при роботі з проектами у середовищі програмування Delphi;
4. працювати у середовищі візуального програмування Delphi;
5. створювати, редагувати, виконувати тестування та налагодження
проектів у середовищі візуального програмування Delphi.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Практична робота №23
Програмування кнопок у середовищі Delphi.
Мета: Навчитися користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування Delphi для створення, редагування, налагодження та виконання програм (проектів), що використовують кнопки.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Delphi.
Теоретичні відомості:
Об'єкт (компонент) Form використовують для створення програмою нового вікна. Розглянемо деякі властивості форми:
властивість
| опис властивості (призначення)
| приклади значень
|
ActiveControl
| для задання активного об’єкта
(фокуса) у формі
| імена компонентів
(Button1, Edit3)
|
AutoScroll
| наявність у формі смуг прокручування
| логічна константа
(True, False)
|
BorderStyle
| можливість змінювати розміри вікна
| текстова константа
(bsSizeable – вікно з довільними розмірами; bsDialog ; bsNone – вікно з фіксованими розмірами)
|
Width,
Height
| ширина і висота вікна форми у пікселях
| числове значення
(додатні цілі числа: 504, 238)
|
Font
| шрифт (параметри шрифту)
| комплексна властивість
(задається у діалоговому вікні)
|
HorizScrollBar, VertScrollBar
| параметри смуг прокручування
| комплексна властивість
(задається у діалоговому вікні)
|
Icon
| задання піктограми, яка буде в заголовку форми під час виконання програми
| текстова константа
(None – стандартна піктограма для Delphi, або завантажена з наступного файлу : *. ico)
|
Name
| ім’я форми
| ідентифікатор
(Form1, Oksim)
|
Caption
| заголовок форми
| довільний рядок символів
(FormComp, Programa)
|
властивість
| опис властивості (призначення)
| приклади значень
|
Color
| колір фону форми
| текстова константа
(clGreen, clInfoBk)
або числове значення (задається у діалоговому вікні)
|
Cursor
| вигляд вказівника миші на формі
під час виконання проекту
| текстова константа
(перелічуваний тип: crDrag, crCross, crHelp, crArrow)
|
Enabled
| доступність для дій об’єктів (компонентів) у формі під час виконання
| логічна константа
(True, False)
|
Left,
Top
| координати лівого верхнього кутка
вікна форми у пікселях
| числове значення
(додатні цілі числа: 300, 129)
|
Position
| розміщення і розміри вікна форми
у момент запуску програми
| текстова константа
(poScreenCenter, poDesigned)
|
WindowState
| стан вікна форми у момент
запуску програми
| текстова константа
(wsNormal, wsMaximized, wsMinimized)
|
Компонент Label використовують для створення текстових полів (написів) у вікні програми. Окрім аналогічних до наведених у попередній таблиці властивостей Width, Height, Font, Color, Name, Caption, Cursor, Enabled, Left, Top, він володіє ще й такими властивостями:
властивість
| опис властивості (призначення)
| приклади значень
|
Align
| вирівнювання поля відносно об’єкта,
що його містить (форми)
| текстова константа
(alBottom, alClient,
alLeft, alNone, alTop)
|
Alignment
| вирівнювання тексту в межах поля
| текстова константа
(taCenter, taLeftJustify, taRightJustify)
|
AutoSize
| приведення меж поля до границь тексту
| логічна константа
(True, False)
|
Visible
| видимість об’єкта (компонента)
| логічна константа
(True, False)
|
WordWrap
| перенесення слів тексту у новий рядок
| логічна константа
(True, False)
|
Компонент Button використовують для створення кнопок на формі. Кнопки мають такі властивості: Visible, Width, Height, Font, Color, Name, Caption, Cursor, Enabled, Left, Top та інші.
Компонент Image використовують для вставляння графічних об’єктів з файлів типу *.bmp, *.emf, *.ico, *.wmf у форму. Окрім відомих властивостей компонента Align, Width, Height, Name, Cursor, Enabled, Left, Top, Visible, використовують ще й такі:
властивість
| опис властивості (призначення)
| приклади значень
|
Center
| вирівнювання малюнка до центру відносно поля, що його містить
| логічна константа
(True, False)
|
Picture
| ім’я графічного файлу
| комплексна властивість
(задається у діалоговому вікні)
|
Stretch
| приведення розміру зображення
до заданих розмірів об’єкта
| логічна константа
(True, False)
|
AutoSize
| приведення розміру об’єкта
до реальних розмірів зображення
| логічна константа
(True, False)
|
Практична робота №23 була створена на основі практичної роботи (№1) книги Глинський Я. М., Анохін В. Є., Ряжська В. А. Паскаль. Turbo Pascal i Delphi. Навчальний посібник. – Львів: СПД Глинський, 2007. – 87-94 с.
Порядок виконання роботи:
1. Завантажте середовище візуального програмування Delphi.
Запуск Delphi виконують клацанням на піктограмі Delphi (1 раз ЛКМ) або за допомогою каскадного меню Start – Programs – Borland Delphi 7 – Delphi 7
2. Розгляньте вікна середовища Delphi та дослідіть способи їх активізації.
Середовище програмування Delphi складається з чотирьох основних вікон, розмірами та розташуванням кожного вікна можна керувати незалежно від інших вікон середовища. Головне вікно Delphi – Project1, де є панель інструментів, палітра компонентів та головне меню. Вікно інспектора об’єктів – Object Inspector зі значеннями властивостей активного об’єкта. Вікно форми – Form1, в якому будуть розташовані результати роботи майбутньої програми. Вікно редактора коду – Unit1.pas, де буде знаходитись текст програми. Вікно редактора коду (тексту програми) може частково перекриватися вікном форми. Активізувати вікна (а також змінювати їхні розміри чи розташування) можна за допомогою миші або використовуючи функціональні клавіші на клавіатурі: F10 – для активізації головного меню (після цього натисніть на клавішу Esc); F11 – для активізації вікна інспектора об’єктів; F12 – для переходу між вікнами форми та коду програми.
3. Запустіть програму Project1 на виконання та розгляньте вікно
порожньої поки що форми. Поекспериментуйте з вікном форми.
Запустити програму на виконання можна декількома способами: виконати команду Run – Run головного меню; клацнути на кнопці Run панелі інструментів; натиснути на функціональну клавішу F9. Виконайте такі дії: максимізуйте вікно, відновіть його попередній розмір, мінімізуйте та знову розгорніть вікно, пересуньте на робочому столі та змініть його розміри, викличте системне меню (Alt + пропуск). Виконайте ті ж дії за допомогою команд Move, Size та інших основного меню і клавіатури. Вікно форми володіє усіма властивостями стандартного вікна операційної системи Windows.
4. Закрийте вікно програми Form1, мінімізуйте головне вікно Delphi та створіть на робочому диску папку з іменем групи, а у ній власну папку, названу вашим прізвищем. Знову активізуйте вікно Delphi.
5. Збережіть створену програму у своїй особистій папці.
Для цього виберіть команду головного меню File – Save All (Зберегти Все) або натисніть на кнопку Save All панелі інструментів. У першому рядку вікна, яке з’явиться (Save Unit1 As) під заголовком Save in: (Зберегти в:), за допомогою випадаючого меню виберіть ім’я робочого диска, після чого знайдіть і відкрийте свою власну папку. Задайте назву для файлу тексту програми, попередньо знищивши запропоновану комп’ютером назву Unit1.pas, PRGRM23.pas Þ Save. У наступному вікні Save Project1 As дайте назву файлові проекту, стерши запропоновану комп’ютером назву Project1.dpr, PRJCT23.dpr Þ Save. Файли проекту та тексту програми повинні мати різні назви.
6. Візуально ознайомтеся з властивостями форми Left, Top, Width та Height.
Пересуньте за допомогою миші форму Form1. Зверніть увагу, що зміна розташування форми веде до зміни її властивостей Left та Тор – координат лівого верхнього кута форми у вікні. Змініть розміри форми. Переконайтесь, що тепер змінюються властивості Width (ширина) та Height (висота) форми у вікні інспектора об'єкта.
7. Дослідіть, як зміна значень властивостей Left, Top, Width та Height форми у вікні Object Inspector веде до зміни розташування чи розміру форми.
Введіть відповідне значення у пікселях і натисніть на клавішу Enter.
8. Змініть колір фону форми.
Для цього у вікні властивостей форми Object Inspector у рядку Color виберіть значення кольору фону двома способами: 1). викличте вікно вибору кольору подвійним клацанням мишею (ЛКМ) на поточному значенні властивості Color. Виберіть один із базових кольорів (Basic colors) або встановіть свій власний (Define Custom Colors) колір. Підтвердіть вибір (Ok). 2). за допомогою випадаючого меню поекспериментуйте з різними значеннями властивості Color. Задайте початкове значення кольору – clBtnFace.
9. Виконайте програму ще раз.
10. Вставте у форму текстове поле (компонент (об’єкт) Label)
з текстом: Анкета студента.
Два рази клацніть мишею (ЛКМ) на піктограмі Label на сторінці Standard палітри компонентів головного вікна Delphi. Розташуйте вставлений об’єкт, вгорі вікна форми, по центру, перетягуючи його мишею. Якщо об’єкт Label1 невиокремлений, активізуйте його і у вікні Object Inspector змініть значення властивості Caption з Label1 на текст – Анкета студента. Змініть значення властивості Font (шрифт) цього текстового поля на такі: Font: Times New Roman Cyr; Font style: Bold; Size: 16; Color : Purple. Потрібно пам’ятати, що у вікні Object Inspector відображається список властивостей лише активного на даний момент компонента (об’єкта).
11. Аналогічно вставте у форму ще декілька текстових полів з вашими біографічними даними.
Один із можливих варіантів: Прізвище та Ім’я; Назва спеціальності і Номер групи; Назва навчального закладу; Рік народження і Дата; Адреса проживання (Label2, Label3, Label4, Label5, Label6).
12. Вставте у форму об’єкт (компонент) типу Image (зображення).
Для цього клацніть один раз лівою клавішею миші на піктограмі Image сторінки Additional палітри компонентів і у нижньому правому куті форми обведіть контур для майбутнього зображення (фотографії). Якщо потрібно, змініть розмір форми чи вставленого об’єкта та досягніть якнайкращого розташування на формі перенесених раніше компонентів (об’єктів). Змінювати розміри об’єкта можна методом їх „розтягування” за маркери (чорні габаритні квадратики). Запам'ятайте назву, яку Delphi присвоїть цьому об’єкту (значення властивості Name) або замініть її на свій розсуд. За замовчуванням цей об'єкт матиме стандартну назву Image1.
13. Вставте свою портретну фотографію за допомогою властивості
Picture (ілюстрація) об’єкта (компонента) Image1.
Для цього виокремте об’єкт Image1 і активізуйте рядок Picture у вікні Object Inspector. Клацнувши на кнопці ..., викличте діалогове вікно вибору малюнка Picture Editor. Клацніть на кнопці Load (завантажити) і у вікні Load picture зазначте шлях до файлу з фотографією. Якщо такого файлу немає, скористайтесь будь-яким зображенням із стандартної бібліотеки малюнків. Виберіть файл Þ Open. Підтвердіть свій вибір у вікні Picture Editor натисканням на кнопку Ok. Задайте властивість Stretch для об’єкта Image1 як True.
14. Вставте свою художню фотографію у форму поверх існуючої, скориставшись ще одним об’єктом (компонентом) типу Image.
Вважатимемо, що цей об’єкт має назву Image2. Під час накладання об’єктів може виникнути потреба використати команди Send To Back (перенести назад) чи Bring To front (перенести наперед), які є в їх контекстних меню.
15. Поекспериментуйте з властивістю Visible (видимість)
обох зображень, кожного разу виконуючи програму.
Після цього встановіть значення властивості Visible у False для обох зображень.
16. Вставте у форму кнопки для виведення (висвітлення) фотографій –
два об’єкти типу Button з назвами Button1 та Button2.
Піктограма компонента (об’єкта) Button (кнопка) знаходиться на сторінці Standard палітри компонентів головного вікна Delphi. Поміняйте підписи на кнопках (змініть властивість Caption) на „Портретна фотографія” та „Художня фотографія” відповідно. Виберіть найкращий, на ваш розсуд, кирилізований шрифт для підписів. Якщо використано картинки із стандартної бібліотеки Delphi, виберіть для кнопок цікаві підписи. Кнопки на формі розташуйте зліва, внизу.
17. Запрограмуйте кнопку „Портретна фотографія” так, щоб після
її натискання у формі з’являлась портретна фотографія.
Для програмування кнопки Button1 необхідно два рази клацнути на ній лівою клавішею миші. У результаті активізується вікно редактора коду програми з заготовкою процедури Button1Click, яка опрацьовуватиме подію клацання на кнопці Button1:
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
begin end;
У заготовку необхідно вставити текст програми реакції на цю подію. Процедура матиме такий вигляд:
procedure TForm1.ButtonlClick(Sender: TObject);
begin
Image1.Visible:=True; {Портретна фотографія стає видимою}
Image2.Visible:=False; {Художня фотографія стає невидимою}
end;
За допомогою даної процедури властивість видимості для об’єкта Image1 вмикаємо, і цю ж властивість для об'єкта Image2 вимикаємо. Для кнопки „Художня фотографія” дії будуть протилежні. Зверніть увагу на використання складених імен типу Image1.Visible, в яких назва об’єкта від його властивості відокремлюється крапкою. Такі складені імена дають доступ до значення конкретної властивості деякого об’єкта.
18. Запрограмуйте кнопку „Художня фотографія”
відповідно до її призначення.
Текст процедури для цієї кнопки матиме вигляд:
procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);
begin
Image1.Visible:=False; {Портретна фотографія стає невидимою}
Image2.Visible:=True; {Художня фотографія стає видимою}
end;
Щоб створити таку процедуру швидко, можна скопіювати дві команди присвоєння з попередньої процедури у нову і поміняти вирази справа.
19. Виконайте програму і переконайтесь, що кнопки виконують
свої функції. Закрийте вікно програми „Анкета студента”.
20. Збережіть створену програму у своїй власній папці.
Виконайте команду головного меню File – Save All (Зберегти Все) або натисніть кнопку Save All на панелі інструментів.
21. Створіть exe – файл програми.
Виконайте команду головного меню Project – Build All (Сконструювати Все).
22. Вийдіть із середовища програмування Delphi, виконайте створену програму і поекспериментуйте з побудованими кнопками.
Запустіть exe – файл з іменем проекту зі своєї власної папки.
23. Продемонструйте створену форму викладачеві.
24. Закрийте всі відкриті вікна. Завершіть роботу. Здайте звіт.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна запустити середовище програмування Delphi ?
2. Яким чином можна створити новий проект у середовищі Delphi ?
3. Яким чином можна зберегти проект у середовищі програмування Delphi ?
4. Яким чином можна редагувати файл програми у середовищі Delphi ?
5. Яким чином можна виконати компіляцію проекту в Delphi?
6. Як можна запустити проект на виконання у середовищі Delphi ?
7. Яким чином можна вибрати потрібну команду меню у Delphi ?
8. Які основні інструменти має середовище програмування Delphi ?
9. Що представляє собою вікно форми середовища Delphi ?
10. Що представляє собою редактор коду програми середовища Delphi ?
11. Що представляє собою інспектор об’єктів середовища Delphi ?
12. Що представляє собою палітра компонентів середовища Delphi ?
13. З яких частин складається видиме ім’я активної компоненти ?
14. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Label ?
15. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Button ?
16. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Image ?
17. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Form ?
18. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Label ?
19. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Button ?
20. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Image ?
21. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Form ?
22. Як можна використовувати кнопки у проектах середовища Delphi ?
23. Яким чином відбувається робота з об’єктами (компонентами) у Delphi ?
24. Як можна змінювати властивості об’єктів (компонентів) у Delphi ?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища візуального програмування Delphi;
2. основні принципи роботи у середовищі візуального програмування Delphi;
3. призначення основних елементів інтерфейсу середовища
програмування Delphi та особливості їх використання;
4. загальну характеристику компонентів середовища Delphi;
5. стандартні події і властивості компонентів середовища Delphi,
їх призначення та основні принципи використання.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі візуального програмування Delphi;
2. ефективно використовувати основні інструменти середовища
програмування для роботи у Delphi з проектами та компонентами;
3. здійснювати вибір необхідних компонентів для побудови проекту;
4. ефективно використовувати властивості компонентів
при роботі з проектами у середовищі програмування Delphi;
5. створювати, редагувати, виконувати тестування та налагодження
програм (проектів), що використовують кнопки
у середовищі візуального програмування Delphi.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Практична робота №24
Програмування розгалужень у середовищі Delphi.
Мета: Навчитися користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування Delphi для створення, редагування, налагодження та виконання програм (проектів) із розгалуженнями.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Delphi.
Теоретичні відомості:
У мові програмування Object Pascal оператор розгалуження (умовний оператор) може мати дві форми: повну та коротку. Формат короткої форми умовного оператора має вигляд: if A then S1 ; де А – вираз логічного типу; S1 – оператор. Підчас виконання цього оператора спочатку обчислюється вираз А. Якщо цей вираз приймає значення true, то виконується оператор S1. Якщо вираз А приймає значення false, то виконується наступний оператор після умовного.
Формат повної форми умовного оператора: if A then S1 else S2;
де А – вираз логічного типу; S1 , S2 – оператори. Підчас виконання цього оператора спочатку обчислюється вираз А. Якщо його значення – true, то виконується оператор S1, в іншому випадку, виконується S2 .
Якщо після then або else потрібно записати два або більше операторів, то їх беруть в операторні дужки begin … end . Оператори S1 і S2 також можуть бути умовними . Такі конструкції використовують для організації розгалужень на три і більше напрямки. При цьому кожне else відповідає тому then , що безпосередньо йому передує.
Об’єкти (компоненти) RadioButton використовують для створення у формі засобу для вибирання однієї альтернативної можливості серед декількох. Перемикачі мають такі властивості:
властивість
| опис властивості (призначення)
| приклади значень
|
Checked
| стан перемикача
| логічна константа
(True (вибраний),
False (не вибраний))
|
TabOrder
| порядок вибору об’єкта
клавішею Tab
| числове значення
(додатні цілі числа та нуль:
0 (перший), 4 (п’ятий)
|
TabStop
| доступ до даного
об’єкта табулятором
| логічна константа
(True (буде доступним),
False (не буде доступним))
|