Основные понятия и элементы языка 3 страница

Об’єкт (компонент) Edit використовують для введення користувачем рядка символів з клавіатури. У разі необхідності для перетворення одержаного рядка (вла­стивість Text) у число і навпаки використовують стандартні функції мови Pascal Val та Str, чи функції Object Pascal StrToFloat та FloatToStr. Окрім стандар­т­них властивостей, поля редагування Edit володіють такими:

Практична робота №24 була створена на основі практичної роботи (№2) книги Глинський Я. М., Анохін В. Є., Ряжська В. А. Паскаль. Turbo Pascal i Delphi. Навчальний посібник. – Львів: СПД Глинський, 2007. – 96-100 с.

Порядок виконання роботи:

1. Завантажте середовище візуального програмування Delphi.

Запуск Delphi виконують клацанням на піктограмі Delphi (1 раз ЛКМ) або за допомогою каскадного меню Start – Programs – Borland Delphi 7 – Delphi 7

2. Відмовтесь від можливості змінювати розміри вікна програми.

Надайте властивості форми BorderStyle значення bsDialog. Задавши це значення, виконайте програму і переконайтеся, що не можна змінити розмір форми. Зверніть увагу на відсут­ність у вікні кнопок мінімізації і максимізації, а також системного меню. Завершіть роботу програми (проекту).

3. Вставте у форму два об’єкти типу RadioButton (перемикачі).

Для цього клацніть на піктограмі об’єкта типу RadioButton (перемикач), яка знаходиться на сторінці Standard палітри компонентів головного вікна Delphi, а після цього клацніть на потрібному місці на формі (вгорі). Повторіть ці дії, щоб вставити дру­гий компонент.

4. Задайте початкове значення другого перемикача як активне.

Для цього клацніть на перемикачі (правому) і значення його властивості Checked (конт­роль вибору) задайте як True.

5. Вставте у форму два поля редагування – об’єкти Edit1 та Edit2.

Для цього клацніть на піктограмі (ЛКМ) об’єкта типу Edit (редагування), яка знахо­ди­ть­ся на сторінці Standard палітри компонентів головного вікна Delphi, а потім клацніть у по­тр­іб­ному місці на формі. Вставте другий компонент (об’єкт). Запустіть програму та по­експериментуйте зі вставленими об’єктами: клацніть у полі редагування, введіть дея­ке число, вилучіть його. Закрийте вікно програми.

6. Розташуйте у формі два текстові поля – об’єкти Label1 та Label2.

7. Вставте у форму два поля редагування – об’єкти Edit3 та Edit4.

8. Вставте у форму дві кнопки – об’єкти типу Button (Button1, Button2).

9. Додайте до форми ще два текстові поля – об’єкти Label3 та Label4.

10. Збережіть створену на даний момент форму у своїй власній папці.

Для цього виберіть команду головного меню File – Save All (Збе­регти Все) або натисніть на кнопку Save All панелі інстру­ментів. У першому рядку вікна, яке з’явиться (Save Unit1 As) під заголовком Save in: (Зберегти в:), за допомогою випадаючо­го меню виберіть ім’я ро­­бо­чого диска, після чого знайдіть і відкрийте свою власну папку. Задайте назву для фай­лу тек­с­ту програми, попередньо знищивши запропоновану комп’ютером назву Unit1.pas, PRGRM24.pas Þ Save. У наступному вікні Save Project1 As дайте назву файлові проекту, стерши запропоновану комп’ютером назву Project1.dpr, PRJCT24.dpr Þ Save. Файли проекту та тексту програми назвіть різними іменами. Імена занотуйте у звіт. У подальшому періодично, зокрема перед черговими запусками проекту на виконання, зберігайте файли програми (File – Save All, вводити імена файлів вже не потрібно).

11. Змініть назву форми з „Form1” на „Обмін валюти”.

Для цього змініть значення властивості Caption форми. Клацніть на формі і на рядку Caption у вікні Object Inspector. Введіть назву форми (без лапок). Зверніть увагу на те, що для об’єктів багатьох типів (зокрема, Label, Button, Form, RadioButton, CheckBox та інших) значення властивостей Caption та Name збігаються.

12. Змініть підписи Caption на об’єктах типу RadioButton, Label та Button.

Для цього по черзі вибирайте об’єкти (клацайте на них (ЛКМ)) і змінюйте значення вла­с­ти­вості Caption. Button1 – Обчислити; Button2 – Кінець; RadioButton1 – Купівля; Radio­Button2 – Продаж; Label1 – Євро; Label2 – Гривні; Label3 – Þ; Label4 – Курси валюти.

13. Задайте однакові розміри для всіх текстових полів,
полів редагування та кнопок і вирівняйте їх на формі.

Для цього одночасно виокремте п’ять об’єктів лівого стовпця одним із способів: три­ма­ючи натиснутою клавішу Shift, почергово активізу­йте об’єкти, клацаючи на них лівою кла­вішею миші; обведіть навколо цих об’єктів контур, утримуючи натисну­тою ліву кла­ві­шу миші. У вікні Object Inspector задайте спільні для цих об’єктів значен­ня вла­с­ти­вос­тей Width (ширина), Height (висота) та Left (відступ від лівої межі вікна) у пікселях. Звер­ніть увагу, що після активі­зації відповідної властивості її значення – це значення влас­ти­вос­ті першого виокремленого об’єкта створеної групи. Можете змінити стиль, колір чи роз­мір шрифту одночасно для усіх виок­ремлених об’єктів (властивість Font). Зніміть виокремлення, клацнувши на вільному місці форми. Аналогічно виконайте ви­рівнювання правого стовпця об’єктів. Вирівняйте вставлені поля попарно у горизонтальному напрям­ку. Для цього змініть властивість Тор (відступ від верхньої межі вікна у пікселях) для відповідних груп об’єктів. Збережіть роботу (Save All).

14. Задайте значення курсів купівлі та продажу валюти,
а також кількість валюти, яку купляють чи продають

Для цього введіть потрібне число, наприклад 12, як значення властивості Text компо­нен­та (об’єкта) Edit1. Повторіть це для об’єкта Edit2 (значення 11.7) та Edit3 (значення 75).

15. Очистіть поле редагування Edit4.

Для цього вилучіть значення властивості Text для об’єкта (компонента) Edit4.

16. Заблокуйте можливість введення даних для поля Edit4.

Задайте властивість Enabled (доступність) об’єкта Edit4 як False, оскільки це поле міс­ти­тиме результат. Змінювати значення певної властивості можна подвійним кла­цан­ням на ній лівою клавішею миші. Збережіть роботу (Save All). Виконайте програму і пере­ко­най­теся, що не можна ввести чи редагувати дані у полі об’єкта Edit4.

17. Запрограмуйте перемикачі так, щоб напрямок стрілки показував
на вид операції: купівля чи продаж. Зробіть активним поле Edit3.

Клацніть двічі (ЛКМ) на правому перемикачі RadioButton2 (Продаж). Отримаєте заго­то­в­ку процедури RadioButton2Click. В тілі цієї процедури опишіть дії, які мають відбутися у результаті клацання на правому перемикачі RadioButton2:

procedure TForml.RadioButton2Click(Sender: TObject);

begin

Label3.Caption:=’Þ’; {Змінюємо напрямок стрілки}

Edit3.SetFocus; end; {Активізуємо поле Edit3}

Аналогічно запрограмуйте подію Click клацанням на лівому перемикачі RadioButton1, вра­ху­­вавши, що стрілка має показувати на ліве поле (’Ü’). Фрагмент програмного коду створеної процедури запишіть у звіт.

18. Запустіть програму і переконайтесь, що перемикачі
виконують свої функції.

Запустити програму на виконання можна декількома способами: виконати команду Run – Run головного меню; клацнути на кнопці Run панелі інструментів; натиснути на функціо­нальну клавішу F9.

19. Запрограмуйте кнопку „Кінець”.

Скористайтесь процедурою закриття вікна програми Close:

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

Close {Закриваємо вікно програми}

end;

20. Запрограмуйте кнопку „Обчислити”.

Дане у полі редагування – це значення властивості Text об’єкта типу string. Для перетво­ре­н­ня цього даного у числовий дійсний тип (real) скористайтесь процедурою Val, а на­в­па­ки – проце­дурою Str. Опишіть основні (kurs, suma) і додаткові (cod, ed) змінні у розділі var.

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

var kurs1, kurs2, suma : real;

cod : integer; ed : string[9];

begin

Val (Edit1.Text, kurs1, cod); {Одержуємо значення курсу купівлі}

Val (Edit2.Text, kurs2, cod); {Одержуємо значення курсу продажу}

Val (Edit3.Text, suma, cod); {Одержуємо числове значення суми в євро}

if RadioButton2.Checked = True then

suma:=suma * kurs2 else suma:=suma * kurs1;

Str(suma:9:2, ed); Edit4.Text:=ed; end;

{Одержане число суми в гривнях перетворюємо у текстовий формат

і результат присвоюємо властивості Text поля виведення Edit4}

21. Збережіть створену програму (Save All).

22. Виконайте програму і поекспериментуйте з різними грошовими сумами та операціями купівлі чи продажу. Закрийте вікно програми „Обмін валюти”.

Для переривання роботи програми у випадку неправильного вве­дення вхідних даних вико­най­те пункт головного меню Run – Program Reset.

23. Змініть розміри та кольори символів (зокрема об’єктів
Label3 і Edit3), розташування об’єктів, фон форми
(властивість Color) так, щоб форма виглядала якнайкраще.

24. Забезпечте появу підказки „Введіть суму в євро” після
переміщення вказівника миші до поля Edit3.

Виберіть об’єкт (компонент) Edit3 і встановіть властивість ShowHint у True, а як зна­чен­ня властивості Hint введіть текст підказки. Збережіть роботу, запустіть програму і пе­­ре­конайтеся, що підказка з’являється.

25. Поміняйте вигляд стрілки з „Þ” на „_”, а „Ü” на „^”.

Для цього виберіть об’єкт Label3 і як значення властивості Caption введіть українську букву р, після чого, активізувавши властивість Font, виберіть назву шрифта Wingdings. Дві­чі клацніть на правому перемикачі (ЛКМ) і в його процедурі введіть українську букву р за­м­і­сть Þ. У процедурі для лівого перемикача символ Ü замініть буквою п. Збережіть ро­бо­ту, запустіть програму і переконайтеся, що стрілка змінила свій вигляд.

26. Створіть exe – файл програми.

Виконайте команду головного меню Project – Build All.

27. Вийдіть із середовища програмування Delphi, запустіть створену
програму і виконайте обчислення для різних початкових даних.

Запустіть exe – файл з іменем проекту зі своєї власної папки.

28. Продемонструйте створену форму викладачеві.

29. Закрийте всі відкриті вікна. Завершіть роботу. Здайте звіт.

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна запустити середовище програмування Delphi ?

2. Як можна відкрити файл програми у середовищі програмування Delphi ?

3. Яким чином можна створити новий проект у середовищі Delphi ?

4. Яким чином можна зберегти проект у середовищі програмування Delphi ?

5. Яким чином можна виконати компіляцію проекту в Delphi ?

6. Як можна запустити проект на виконання у середовищі Delphi ?

7. Які основні інструменти має середовище програмування Delphi ?

8. Що представляє собою вікно форми середовища Delphi ?

9. Що представляє собою інспектор об’єктів середовища Delphi ?

10. Що представляє собою палітра компонентів середовища Delphi ?

11. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Label ?

12. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Button ?

13. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Form ?

14. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Edit ?

15. Що представляє собою наступний об’єкт Delphi: RadioButton ?

16. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Label ?

17. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Button ?

18. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Form ?

19. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Edit ?

20. Які властивості має наступний об’єкт Delphi: RadioButton ?

21. Як можна використовувати кнопки у проектах середовища Delphi ?

22. Як можна використовувати розгалуження у програмах Delphi ?

23. Яким чином відбувається робота з об’єктами (компонентами) у Delphi ?

24. Як можна змінювати властивості об’єктів (компонентів) у Delphi ?

25. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Object Pascal ?

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику середовища візуального програмування Delphi;

2. основні принципи роботи у середовищі візуального програмування Delphi;

3. призначення основних елементів інтерфейсу середовища
програмування Delphi та особливості їх використання;

4. загальну характеристику компонентів середовища Delphi;

5. основні принципи побудови розгалужених алгоритмів та програм;

6. структуру програми та модуля на мові Object Pascal;

7. оператори, операції, типи даних та стандартні
процедури і функції мови програмування Object Pascal;

8. стандартні події і властивості компонентів середовища Delphi,
їх призначення та основні принципи використання.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі візуального програмування Delphi;

2. ефективно використовувати основні інструменти середовища
програмування для роботи у Delphi з проектами та компонентами;

3. здійснювати вибір необхідних компонентів для побудови проекту;

4. ефективно використовувати властивості компонентів
при роботі з проектами у середовищі програмування Delphi;

5. створювати, редагувати, виконувати тестування та
налагодження програм (проектів) із розгалуженнями
у середовищі візуального програмування Delphi.

Порядок оформлення звіту:

Звіт повинен складатися з наступних частин:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Хід роботи.

4. Висновки до роботи.

Практична робота №25

Програмування циклів у середовищі Delphi.

Мета: Навчитися користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програ­му­вання Delphi для створення, редагуван­ня, налагодження та виконання програм (проектів) із циклами.

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Delphi.

Теоретичні відомості:

Алгоритмом називається наперед задана скінченна послідовність чітких дій, ви­­ко­нання яких приводить до досягнення поставленої мети. Алгоритм, в якому певна послідовність команд повторюється кілька разів з новими вхідними даними, на­зивається циклічним. Програма, складена на основі циклічного алгоритму на­зи­ва­ється циклічною. Команди, що дають змогу кілька разів повторювати певний блок команд про­­грами, називаються циклічними. Необхідність у використанні цик­ліч­них ко­манд виникає, коли треба кілька разів використовувати для обчис­лен­ня одні й ті самі формули з різними значеннями змінних або якісь інші одно­ти­п­ні команди. Безу­мовно, циклічна програма за розмірами набагато менша, ніж та, у якій ко­ман­ди були б повторені стільки разів, скільки їх треба виконати.

Оператори циклу мови програмування Object Pascal використовуються для органі­за­ції циклів. Цикл – це послідовність операторів, які можуть виконуватися біль­ше одного разу. Групу повторюваних операторів називають тілом циклу. В мові програмування Object Pascal є три види операторів циклу: з параметром; з передумовою; з після­умовою. Виконання оператора циклу будь-якого виду можна зупинити за допомо­гою оператора переходу goto або процедурою без параметрів break, що передає ке­ру­вання на оператор, який розташований за оператором циклу. За допомогою процедури без параметрів continue можна задати дострокове завершення черго­во­го повторення тіла циклу, що рівносильне передачі керу­ван­ня в кінець тіла цик­лу. Оператори циклів можуть бути вкладеними один в одного.

Оператор циклу з параметром має вигляд: for i:=ip to ik do s;

де і – змінна, яку називають параметром циклу і яка є порядкового типу (ці­ло­го, сим­­воль­ного, логічного, інтервального або перелічуваного); iр – початкове зна­чен­ня параметру циклу; ik – кінцеве значення параметру циклу; ір, ik можуть бути виразами, змінними або константами. Тип параметра циклу співпадає з типом величин ір, ik; s – оператор.

Підчас виконання оператора спершу обчислюється значення виразів ір та ik, потім відбувається присвоєння значення ір параметру циклу. Після цього відб­ува­ється перевірка, чи параметр циклу є меншим або рівним ik. Якщо i £ ik, то ви­ко­ну­ється оператор s. Після цього параметр циклу збільшується на одиницю, і знову відбувається перевірка умови i £ ik. Коли i > ik, то відбувається вихід з циклу.

Існує ще одна форма цього оператора: for i:=ip downto ik do s;

Його дія аналогічна до дії попереднього оператора з тією різницею, що крок дорів­нює –1, а для завершення циклу повинна виконатися умова i < ik.

Якщо в цих операторах після do стоїть два або більше операторів, то їх беруть в операторні дужки begin end. Цикл може не виконуватися жодного разу, якщо для циклу for ... to зна­чення початкового виразу більше кінцевого, а для циклу for ... downto значення ір менше ik. Цикл буде викопуватися один раз, якщо початкове зна­чення параметра циклу дорівнює кінцевому значенню. Па­раметр циклу після його завершення дорівнює кінцевому значенню.

Оператор циклу з післяумовою має такий вигляд: repeat S until A;

де А – це вираз логічного типу, S – оператори. Оператори, що містяться між сло­ва­ми repeat і until, складають тіло циклу і виконуються доти, поки логічний вираз А не прийме значення true, тобто тіло циклу виконується при значенні логічного ви­разу А рівному false. Оскільки умова перевіряється напри­кін­ці циклу, то опе­ра­то­ри тіла циклу виконуються, як мінімум, один раз. У тілі циклу може знаходитися до­вільна кількість операторів без операторних дужок begin і end. Принаймні один з операторів тіла циклу повинен впливати на значення умови, у протилежному випадку відбудеться зациклення програми.

Оператор циклу з передумовою має такий формат: while A do S ;

де А – логічний вираз, S – оператор. Підчас виконання оператора спершу обчис­лю­ється значення логічного виразу А. Якщо це значення true (умова виконується), то буде виконуватися оператор S, якщо false – то відбувається вихід з циклу і ви­конується наступний оператор після оператора циклу. Якщо після службового do стоїть два або більше оператори, то їх беруть в операторнi дужки begin end.

Об’єкт (компонент) Memo застосовують для створення багаторядкового редактора тексту. Окрім звичайних (стандартних) властивостей, поле редагування Memo володіє ще такими:

Об’єкт (компонент) CheckBox використовують для створення незалежного дво­позиційного або трипозиційного прапорця: увімкнено / вимкнено / недос­туп­ний. Для цього компонента визначено такі дві нові властивості:

Панель групи об’єктів (компонентів) GroupBox призначена для розміщення на ній групи із кількох об’єктів. Панель групи використовують для покращення дизайну вікна програми. Властивості цього об’єкта – стандартні.

За допомогою об’єкта (компонента) MainMenu створюють головне меню програми. Роз­гля­немо деякі властивості головного меню:

За допомогою об’єкта (компонента) PopupMenu створюють контекстне ме­ню деякого компонента. Для „прив’язування” контекстного меню до конкрет­но­го об’єкта необхідно його властивості PopupMenu надати значення імені (Name) кон­кретного контекстного меню. Розглянемо деякі властивості контекстного меню:

Конкретна команда меню (головного (MainMenu) чи контекстного (Popup­Menu)) може мати такі властивості:

Практична робота №25 була створена на основі практичної роботи (№3) книги Глинський Я. М., Анохін В. Є., Ряжська В. А. Паскаль. Turbo Pascal i Delphi. Навчальний посібник. – Львів: СПД Глинський, 2007. – 102-109 с.

Порядок виконання роботи:

1. Завантажте середовище візуального програмування Delphi.

Запуск Delphi виконують клацанням на піктограмі Delphi (1 раз ЛКМ) або за допомогою каскадного меню Start – Programs – Borland Delphi 7 – Delphi 7

2. Змініть заголовок форми з „Form1” на „Табулювання функції”
та збільшіть її розміри у вертикальному напрямку.

Властивості Caption та Height форми (Form1).

3. Змініть піктограму у лівому верхньому куті форми, задавши конкретний файл із зображенням піктограми як значення властивості Icon форми.

Для цього клацніть у рядку Icon на „ ... ”, а потім на кнопці Load вік­на Picture Editor, щоб отримати вікно Load picture. Відкрийте папку С: \ Program Files \ Borland \ Delphi \ Images \ Icons та виберіть графічний файл з будь-якою піктограмою: Þ Open Þ Ok.

4. Збережіть створену на даний момент форму у своїй папці.

Для цього виберіть команду головного меню File – Save All (Збе­регти Все) або натисніть на кнопку Save All панелі інстру­ментів. У першому рядку вікна, яке з’явиться (Save Unit1 As) під заголовком Save in: (Зберегти в:), за допомогою випадаючо­го меню виберіть ім’я ро­­бо­чого диска, після чого знайдіть і відкрийте свою власну папку. Задайте назву для фай­лу тек­с­ту програми, попередньо знищивши запропоновану комп’ютером назву Unit1.pas, PRGRM25.pas Þ Save. У наступному вікні Save Project1 As дайте назву файлові проекту, стерши запропоновану комп’ютером назву Project1.dpr, PRJCT25.dpr Þ Save. Файли проекту та тексту програми назвіть різними іменами. У подальшому періодично, зокрема перед черговими запусками проекту на виконання, зберігайте файли програми (File – Save All, вводити імена файлів вже не потрібно).

5. Розташуйте у формі поля редагування Edit1, Edit2, Edit3 і відповідні їм текстові поля „Ліва межа”, „Права межа”, „Крок” (Label1, Label2, Label3), а також текстове поле (Label4) для задання вигляду функції: y = sin (x) + 1.

Для того, щоб швидко вставити у форму декілька однотипних об’єктів (компонентів), потрібно клацнути на піктограмі цього об’єкта (на палітрі компонентів), утри­муючи на­ти­с­нутою клавішу Shift. Тепер вставляння у форму всіх об’єктів даного типу відбува­ти­меться без повторного вибору піктограми. Якщо випадково вставили зайвий об’єкт, то вилучити його можна за допомогою клавіші Delete. Щоб відмовитися від такого режиму, по­трібно клацнути по зображенні стрілки на палітрі компонентів. Розмір, стиль і колір шри­фтів виберіть самостійно так, щоб форма виглядала якнайкраще. File – Save All.

6. Вирівняйте вставлені поля редагування до лівого краю
першого об’єкта та відцентруйте текстове поле вигляду функції, скориставшись вікном вирівнювань Alignment.

Виокремте групу полів редагування та підписи до них і виконай­те команду головного ме­ню Edit Þ Align Þ Horizontal – Left sides (горизонтально – ліві межі) Þ Vertical – Space equ­ally (вертикально – рівномірно) Þ Ok. Виокремте Label4: Edit Þ Align Þ Horizontal – Center in Window (горизонтально – до центру вікна) Þ Ok. File – Save All.

7. Вставте у форму панель групи об’єктів (об’єкт типу GroupBox).

Для цього використайте компоненту GroupBox із закладки Standard. Змініть значення влас­тивості Caption (підпис) цього об’єкта на слово „Виведення”. Розмір, стиль і колір шри­ф­ту виберіть на власний розсуд. Збільшіть панель групи.

8. Вставте у панель три прапорці (об’єкти типу CheckBox).

Для цього використайте компоненту CheckBox із закладки Standard палітри компонентів Delphi. Вирівняйте прапорці, заздалегідь виокремивши їх (Edit Þ Align). Змініть значення власти­вості Caption (підпис) цих об’єктів на такі: „На екран”, „У файл”, „У масив”. Стиль і колір шрифтів виберіть на власний розсуд.

9. Встановіть прапорці „На екран” та „У масив” у положення „увімкнено”.

Виділіть ці об’єкти (компоненти CheckBox1 і CheckBox2) та змініть значення їхніх вла­с­ти­­востей Checked (контроль вибору) на True.

10. Вставте у форму багаторядкове поле редагування (об’єкт типу Memo).

Для цього використайте компонент Memo із закладки Standard палітри компонентів Delphi. Збільшіть розміри поля. Властивість ScrollBars (наявність смуг прокручування) цього об’єкта задайте як ssBoth (будуть обидві смуги – вертикальна і горизонтальна).

11. Задайте початкові значення для полів редагування лівої і правої меж аргумента функції та для кроку зміни цього аргумента.

Змініть властивість Text цих об’єктів (Edit1– 1, Edit2 – 2, Edit3 – 0.2). Для набору сим­волу де­сяткової крапки використайте символ, передбачений операційною систе­мою ПК.

12. Витріть слово Memo1 у багаторядковому полі редагування.

Для цього у вікні Object Inspector змініть значення властивості Lines (рядки) об’єкта Memo1. Натиснувши на кнопку „ ... ”, виклич­те вікно редагування цієї властивості (вікно String list editor – редактор багаторядкового поля). Витріть слово Memo1 та закін­чіть роботу з цим вікном, клацнувши на кнопці Ok.

13. Вставте у форму головне і контекстне меню
(об’єкти типу MainMenu та PopupMenu).