Електронна схема характеризується первинними і вторинними параметрами. Первинні характеризують компонентно-топологічний склад схеми, а вторинні – зовнішні характеристики (вхідні, вихідні та прохідні), що обчислюються як співвідношення шуканих фазових змінних. Так, до первинних відноситься інформація в матриці іммітансу [W] (див. формулу методів формування ММС: в залежності від обраного координатного базису [X] це матриця імпедансу [Z], матриця адмітансу [Y], або змішана матриця). До первинних відноситься також вектор, що задає вплив на схему[Q] ([J], або [Е]).
Електричний стан схеми визначається значеннями струмів та напруг, що отримуються в результаті розв’язування рівнянь схеми відносно вектору стану [X], саме через значення вектору стану визначаються вторинні параметри, оскільки на практиці представляють інтерес не самі струми та напруги з вектору [X], а співвідношення між ними на входах та виходах схеми (наприклад, коефіцієнт підсилення).
При малосигнальному аналізі вторинні параметри висловлюються функціями комплексної змінної р, що характеризують властивості схеми відносно деяких фіксованих входів та виходів, та називаються функціями схеми, вони визначають перетворення, яке здійснюється схемою над вхідним впливом. Припускається, що в самій схемі будуть відсутні джерела, що задають, та початкові умови – нульові.
Функції схеми визначаються тільки параметрами її елементів та їхнім способом сполучення, і не залежать від вибору системи координат для даної сукупності входів і виходів. Через це функції схеми можна назвати вторинними параметрами. У загальному вигляді схема може мати декілька входів і виходів. Будь-якому входу і виходу відповідає пара зовнішніх вузлів (полюсів). До вхідних полюсів приєднують джерела напруги і струму, вплив яких враховується вхідними величинами.
Якщо є тільки один вхід, то схема приводиться до двополюсника; за наявності одного входу і одного виходу – схема приводиться до чотириполюсника. Реакція Хвихj на j виході від впливу Xвхі на всіх m входах на основі принципу суперпозиції може бути висловлена сумою
реакції від впливу на будь-якому вході окремо:
.
,
де 
– функція схеми, що зв'язує вхідну та вихідну величини.
Отже, схему з декількома входами і виходами можна характеризувати набором функцій Fij, що відбивають властивості схеми при передачі сигналу або енергії від i-входу на j-вихід при відсутності впливу на інших входах. Коефіцієнт передачі напруги та струму:
; 
.
