Блок-схеми

При використанні цієї форми процес розв’язання поділяється на окремі етапи (або операції), які зображуються у вигляді спеціальних блоків, конфігурація яких вказує тип дій. Стрілки, що з’єднують, задають послідовність виконання цих дій. Конфігурація та розміщення блоків визначені відповідними стандартами ЄСПД (Єдиної системи програмної документації). Нагадаємо деякі з них, найбільш поширені, решту можна знайти у збірнику стандартів ЄСПД.

Якщо схема розривається або відбувається передача управління, то використовується символ °, в середині якого вказують номер блоку, до якого здійснюється перехід.

Якщо розв’язання задачі складається з декількох алгоритмів, що реалізують окремі процедури або функції, то в кожному алгоритмі використовується власна нумерація переходів:

Можна також використовувати блоки, які вказують тип носіїв інформації (вхідна, вихідна, проміжна), або відправника та отримувача інформації. Блок-схемна форма представлення алгоритму найбільш поширена, бо вона наочна і дозволяє представляти алгоритм з різним ступенем деталізації. Нумерувати блоки можна тільки ті, які пов’язані з передачею управління, з перевіркою умов. Розв’язання (рис. 2.2):

Рис. 2.2. Блок-схема алгоритму прикладу