русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Кінець.


Дата додавання: 2014-11-27; переглядів: 914.


Текст алгоритму став компактнішим. Однак, тепер для того, щоб його прочитати і зрозуміти, від читача потрібна спеціальна підготовка: він має знати правила запису та інтерпретації (тлумачення) і звикнути до них.

Розглянемо тепер ті команди, що ми використовували вперше. По-перше, це команда

Якщо D < 0

то (Відповідь := “Рішень немає”; Перейти 1);

Ця команда має наступну загальну форму запису:

Якщо <умова>

то (<послідовність команд>)

Виконуючи цю команду, Виконавець перевіряє, чи виконано умову, зазначену після службового слова Якщо. Якщо умова виконана, Виконавець переходить до виконання послідовності команд, що стоїть після слова то й взята в дужки. Якщо ж умова не виконана, Виконавець переходить до виконання наступної команди. Порівняйте цю команду з командою розгалуження, що ми використовували в алгоритмі Евкліда (приклад 1.3) і Ви побачите, що вона є спрощеним варіантом розгалуження – неповним розгалуженням.

Команди розгалуження дозволяють направити виконання алгоритму по тому або іншому шляху в залежності від виконання умови. Такі команди називають командами вибору.

Команди вибору містять в собі інші команди, що виконуються в залежності від результатів перевірки умов.

При записі команди розгалуження звичайно використовують правило структурування, що представлено вище, або схоже правило

Якщо <умова> то

(<послідовність команд>)

Повне розгалуження структурують звичайно так:

Якщо <умова> то

(<послідовність команд>)

Інакше

(<послідовність команд>)

 

Другою характерною командою в прикладі є команда переходу Перейти 1. Вона має форму запису

Перейти <N>,

причому число N використовується в записі алгоритму як спеціальна мітка тієї команди, яку потрібно виконати наступною.

У нашому прикладі використовуються команди переходу Перейти 1, а міткою 1 позначена команда 1:Кінець.

Виконання команди переходу полягає в тому, що Виконавець переходить до виконання команди, позначеної міткою N (порушуючи при цьому природну послідовність виконання команд).

1.10. Команди управління

Команди вибору, повторення і переходу безпосередньо не вказують на перетворення даних, а лише на управління послідовністю цих перетворень. Тому їх називають командами управління. Очевидно, що команди управління мають входити до системи команд будь-якого виконавця, що претендує на універсальність у деякій предметній області.

В рамках розглянутого нами імперативного підходу до опису алгоритмів використовують наступну класифікацію команд управління: команди вибору, повторення, переходу. Ми уже ввели до вживання дві команди вибору – команди повного і неповного розгалуження, одну команду повторення і команду (безумовного) переходу. Деякі інші команди управління будуть розглянуті пізніше. Ще раз звернемо Вашу увагу на два важливих аспекти у визначенні команди: її форму запису (синтаксис) і її зміст (семантику).


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
X2 присвоїти значення x1 | Семантика


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн