правило її запису можна сформулювати так:
<Ім'я величини> := <Ім'я величини>
Таким чином, обидві ці команди – окремі випадки команди присвоєння.
Ще одне правило скорочення запису алгоритмів: для позначення імен величин, типів, алгоритмів і т.д. використовується одне службове слово. Ми використовуємо це правило, позначивши:
Приведене квадратне рівняння – КвРівняння
Дійсні_числа - ДІЙСН
Рядкова_величина - РЯД
Деякі слова в записі алгоритму відіграють службову роль: вони позначають початок або закінчення фрагмента, що має свій особливий зміст, відокремлюють один фрагмент від іншого. Такі слова називають роздільниками. У тексті алгоритму службові слова-роздільники виділені жирним шрифтом.
У нашому прикладі це слова Алгоритм, Вхід, Вихід, Допоміжна величина, Початок, Кінець, роль яких нам уже відома, а також інші слова, роль яких ми визначимо дещо пізніше.
Роздільник Допоміжна величина ми скоротимо до Доп.
Запис алгоритмів часто місить математичні позначення. Треба сказати, що в традиційних математичних позначеннях багато особливостей, обумовлених історичними традиціями. В алгоритмічних мовах, напроти, прийнята дуже проста система математичних позначень. У цій системі позначень всі функції мають імена. Замість Ö(x) ми будемо писати Sqrt(x).
АлгоритмКвРівняння;
Вхід
p, q: ДІЙСН;
Вихід
Відповідь: РЯД;
x1, x2: ДІЙСН;
Доп
D: ДІЙСН;
Початок
D := p2 - 4q;
ЯкщоD < 0
то (Відповідь := “Рішень немає”; Перейти 1);
ЯкщоD = 0
то (x1 := -p/2; x2 := x1;
Відповідь := “Єдине Рішення”;
Перейти1);
Відповідь := “Два рішення”;
x1 := (-p + Sqrt(D))/2;
x2 := (-p - Sqrt(D))/2;