Динамічна пам'ять поділяється на три групи:
1. стандартний DRAM;
2. квазістатичний (у схему вбудований контролер регенерації, тобто динамічна пам'ять працює як статична з точки зору зовнішніх сигналів);
3. DRAM підвищеної швидкодії:
§ Пам'ять типу FРM – режим швидкого сторінкового обміну (Fast Page Mode).
Достоїнства: синхронізація забезпечує трикратний виграш у продуктивності. Є команди автоматичної реєстрації та переводу у режим зберігання даних з постійним енергоспоживанням. FРM економить час за рахунок виключення фази видачі адреси рядків з циклів, які слідують за першим.
§ Пам'ять типу EDORAM (Extended Data Out). Містить вихідний регістр даних з третім станом, що забезпечує збільшення продуктивності при читанні.
Достоїнства: за рахунок введення цього регістру підвищується продуктивність за такою ж ціною, як і у стандартної пам’яті.
Мікросхеми EDO застосовні як у основній пам’яті, так і у відеопам’яті графічних адаптерів.
§ Пам'ять типу ВEDORAM (Burst) – це удосконалення пам’яті типу EDORAM з пакетним циклом.
§ Пам'ять SDRAM (синхронний DRAM). Це швидкодіюча синхронна динамічна пам'ять, що працює на частоті системної шини. Від звичайної динамічної пам’яті, у котрої всі внутрішні процеси ініціалізуються спеціальними сигналами, пам'ять SDRAM відрізняється використанням постійно присутнього сигналу тактової частоти системної плати.
Достоїнства: SDRAM забезпечує трикратний виграш у продуктивності.
§ Пам'ять RDRAM. Діє аналогічно SDRAM плюс створений новий спеціальний інтерфейс від фірми Rumbus Channel.
§ Пам'ять DRDRAM (Direct). Принцип дії, як у RDRAM. У цих схемах відсутня тимчасова затримка при першому доступі до даних.
§ CDRAM (Cached) – DRAM, що кеширується. На одному кристалі із DRAM розташовується статична КЕШ-пам'ять (КЕШ 1L).
