Мета підготовки полягає в тому, щоб правильно відповісти на наступні чотири типи питань.
1. Чому використане те або інше конкретне схемне рішення?
2. Для чого потрібний той або інший елемент принципової схеми?
3. Які докази приймалися в розрахунок при визначенні параметрів кожного з елементів схеми?
4. Як зміняться якісні показники підсилювача, якщо істотно зменшити або збільшити ємність будь-якого конденсатора або опір будь-якого резистора?
Для відповіді на дві останні категорії питань потрібно згадати розрахункові формули. Однак можна дати і якісну відповідь, для чого необхідно добре представляти суть фізичних процесів, що відбуваються в підсилювальних каскадах.
Якщо виникло запитання про наслідки зміни параметрів якого-небудь елемента принципової схеми, то не слід задовольнятися першою (і навіть правильною) відповіддю, що прийшла в голову. Рекомендується наступний приблизний план міркувань:
1. Чи зміниться режим роботи підсилювального приладу по постійному струмі? Якщо так, то які параметри приладу зміняться? Як уплине зміна режиму на нелінійні спотворення, глибину зворотного зв'язку?
2. Як відіб'ються змінені параметри каскаду на енергетичних характеристиках окремих каскадів і підсилювача в цілому?
3. Як відіб'ються змінені параметри каскаду на амплітудно-частотній характеристиці кожного каскаду і підсилювача в цілому окремо в області нижніх і верхніх частот?
Звичайно на захисті проекту задаються 2...4 питання відповідно до їхньої складності. Форма відповідей не регламентується. Важливо, щоб студент продемонстрував знання принципів роботи підсилювальних схем і уміння з використанням спеціальної літератури розрахувати параметри елементів нескладних принципових схем підсилювачів, а також їхньої характеристики.
