Нерівномірність амплітудно-частотної характеристики в межах робочого діапазону частот в реальних підсилювачів складає десяті частки децибела, що досягається за рахунок використання глибоких негативних зворотних зв'язків і спеціальних коригувальних ланцюгів. В навчальному проекті з метою спрощення розрахункової частини величина спотворень трохи завищена, що не позначилося істотно на відмінності розрахункових даних від реальних параметрів елементівсхем лінійних підсилювачів.
Для оцінки спотворень використовують коефіцієнт частотних спотворень М:
, (43)
де К0 — модуль коефіцієнта підсилення в області середніх частот;
Кf - модуль коефіцієнта підсилення на довільній частоті.
В підсилювачі виду рис. 1 спотворення в області нижніх частот виникають за рахунок трансформаторів, конденсаторів ланцюгів міжкаскадного зв'язку і конденсаторів в емітерних колах транзисторів. Якщо задано величину спотворень в області нижніх частот Мн, то доцільно їх розподілити в такий спосіб: по 0,05 дБ на кожний із трансформаторів, а частину, що залишилася, між усіма чотирма ланцюгами, що спотворюють, розподілити порівно. Сумарна величина спотворень (у децибелах) не повинна перевищувати Мн. Розподіливши спотворення між колами, необхідноїхню оцінку в децибелах замінити абсолютними одиницями відповідно до виразу (43). Також з достатнім ступенем точності можна скористатися наближеною перерахунковою формулою (справедлива тільки для М 
2дБ):
(44)
У розрахункові формули підставляються спотворення, виражені тільки в абсолютних одиницях.
Далі починають розрахунок параметрів реактивних елементів схеми.
Індуктивність первинної обмотки вихідного трансформатора L4:
(45)
де fн - нижня робоча частота;
МНТ - спотворення, внесені трансформатором на частоті fн. Індуктивність розсіювання Т2 вибирають орієнтовно:
Ls=0,005L4 .
Індуктивність первинної обмотки вхідного трансформатора:
(46)
де Rн экв 
- еквівалентний опір трансформатора в області нижніх частот Ls=0,005L1.
З врахуванням кіл місцевих негативних зворотних зв'язків можна прийняти великі коефіцієнти частотних спотворень при розрахунку перехідних і блокувальних конденсаторів
(47)
де 
`- 
прийнятий при розподілі спотворень коефіцієнт частотних спотворень, без врахування ланцюгів ЗЗ, виражений в абсолютних одиницях 
;
MНР,МНЕ - коефіцієнти частотних спотворень відповідно за рахунок перехідних кіл і кіл RЕ СЕ;
F=F1=F3 - глибина місцевого НЗЗ.
Ємність перехідних конденсаторів
(48)
де RK - опір резистора в ланцюзі колектора попереднього каскаду;
Rвх - вхідний опір наступного каскаду з обліком паралельно включених резисторів базових дільників.
Ємність блокувального конденсатора вихідного каскаду
(49)
де 
- крутизна струму емітера; (50)
- опір джерела сигналу стосовнобази.
RK2 - опір резистора в ланцюзі колектора попереднього каскаду;
Rвх5 - вхідний опір каскадубез врахування ланцюга НЗЗ.
R’’r розраховується за формулою (50).
Для першого каскаду опір джерела сигналу стосовно бази транзистора
(51)
Конденсатор Се в першому каскаді розраховується так же як і в кінцевому, але в формулі (50) 
треба замінити на 
і Rвх V5 на RвхV3 (38).
Фільтр в колі живлення розраховується на основі даних про рівень завад, які попадають в коло живлення, а також з врахуванням коефіцієнта передачі напруги живлення в колі з мінімальним рівнем сигналу.
Емність високочастотних конденсаторів вибирають так, щоб частота зрізу вхідного та вихідного кола перевищувала верхню робочу частоту fв в 3 – 5 раз:
,
розраховується за формулою (51).
;
,
R1 розраховується за формулою (44).
Всі діоди в нормальному робочому режимі знаходяться в зачиненому стані. Вони не повинні помітно шунтувати сигнальні ланцюги ємністю р-n переходів. Тому діоди вибираються високочастотні, із прохідною ємністю при зворотному зсуві близько 0,5 пф, наприклад Д-220.
