Суміщення професій і багатоверстатне обслуговування.

Раціо­нальний внутрішньовиробничий розподіл праці передбачає дотри­мання таких обов'язкових умов: забезпечення повного заванта­ження працівників; розширення трудового профілю і зростання кваліфікацій; усунення монотонності праці і підвищення її зміс­товності. Домогтися цього можна шляхом суміщення професій і функцій, а також багатоверстатного обслуговування.

При суміщенні професій один робітник виконує функції і робо­ти, які стосуються різних професій. Суміщення може бути повним і частковим. У результаті скорочується загальна чисельність ро­бітників професій, які суміщаються.

Найбільш ефективним є суміщення професій, спеціальностей, які взаємопов'язані ходом технологічного процесу, єдністю оброб­люваних предметів праці, виконанням основного і допоміжного процесів. Багатоверстатне (багатоагрегатне) обслуговування — це така форма організації праці, при якій один бо група робітників (бригада) працюють одночасно на декількох верстатах (агрега­тах), виконуючи ручні прийоми на кожному з них у період автоматичної роботи решти верстатів. Можливість багатоверстатного обслуговування сучасних верстатів ґрунтується на тому, що з під­вищенням рівня механізації праці на операціях частка машин-но-автоматичної роботи зростає і значно перевищує частку часу ви­конання ручних прийомів.

Найбільш бажаним є таке поєднання, при якому час машинної роботи одного верстата не менший, ніж час ручної роботи на ін­шому верстаті. При рівності або кратності часу машинно-авто­матичної роботи і виконання ручних прийомів досягається повне завантаження і робітника і верстатів, які ним обслуговуються,

4. Організація робочих місць,їх класифікація.

Як уже зазнача­лося, робоче місце — це первинно виробничий осередок, в якому здійснюється процес виробництва матеріальних цінностей. Це за­кріплена за окремим робітником або групою робітників (брига­дою) частина виробничої площі з розташованими на ній засоба­ми праці, призначеними для виконання певної частини виробни­чого процесу. В той же час робоче місце — зона застосування праці безпосередньо працівником. Кожне робоче місце має свою специфіку, пов'язану з особливостями організації виробничого процесу, різноманітністю форм конкретної праці у виробництві. Вид робочого місця визначається такими факторами, як тип ви­робництва, рівень розподілу і кооперування праці, ступінь механізації та автоматизації, кількість устаткування на робочому місці та ін. Класифікація робочих місць наведена в табл. 15.

Організація робочого місця — це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної

праці.

При вирішальній ролі знарядь праці вихідним моментом в ор­ганізації робочого місця є предмет праці. Залежно від характеру (маси, габаритних розмірів, вимог до якості та ін.) проектується технологічний процес із вказівкою на вид і характер знарядь пра­ці (машин, устаткування, інструменту, пристроїв), тобто визна­чається наперед устаткування та оснащення робочого місця. Зна­ряддя і характер предметів праці, своєю чергою, зумовлюють пла­нування (площі, розміщення елементів робочого місця тощо. Кількість, повторюваність, маса, габаритні розміри предметів пра­ці. особливості знарядь праці також визначають систему і форму обслуговування. У той же час характер і розміщення засобів і предметів праці повинні узгоджуватися з вимогами головної про­дуктивної сили — людини, з її можливостями приводити в рух і використовувати речові елементи процесу праці без шкоди для організму.

Класифікація робочих місць.

До основних заходів, які становлять зміст робочих місць, на­лежать: раціональна спеціалізація; правильне освітлення; розта­шування устаткування, оснащення, предметів праці; заходи щодо-обслуговування; створення комфортних умов.

Основні вимоги до організації робочого місця такі: на робочо­му місці постійно повинно міститися усе необхідне для безпере­бійної і високоякісної праці, не має бути нічого зайвого; робітник не повинен почуватися сковано при виконанні будь-якого необхід­ного трудового руху і в той же час не робити зайвих рухів.

Планування робочого місця — це просторове розміщення за­собів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропомет­ричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини.

Робоче місце можна розділити на дві зони: зону праці (ос­новна) і зону підходу (допоміжна). Обидві зони мають однакове-значення для організації робочого місця і називаються внутрішні». плануванням. Зовнішнє планування — розташування робочого місця відносно інших робочих місць — визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт.

Загальні вимоги до планування робочого місця такі:

- розмір робочої зони повинен давати змогу без перешкод і зручно виконувати роботи; виключення можливості травмування; устаткування має розміщуватися по змозі в полі зору робітника і бути доступ­ним для постійного нагляду за ходом технологічного процесу;

- основне і допоміжне устаткування розташовується так, щоб був тильний доступ при його обслуговуванні; предмети постійного користування повинні перебувати у близькому до робочого стані;

- оснащення та устаткування постійного користування, предмети праці розташовуються з урахуванням антропометричних і фізіо­логічних даних людини; предмети тимчасового користування роз­міщуються в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

Аналізувати планування робочого місця треба йдучи від за­гального до часткового і розпочати з загального плану (зовнішнє планування), а потім перейти до деталей. Наочне уявлення розта­шування устаткування, оснащення допоміжних механізмів і пред­метів праці дає змогу накреслити план робочого місця. Доцільність планування можна встановити, якщо порівняти її з типо­вими проектами, з потоками руху деталей і визначити маршрути руху робітника.

Оснащення робочого місця — це забезпечення його всіма не­обхідними для виконання процесу праці засобами і предметами праці.

Залежно від роботи,яка виконується, типу і характеру вироб­ництва, діючого технологічного процесу робоче місце оснащується та обладнується: основним технологічним устаткуванням; пред­метами праці; допоміжним (організаційним) устаткуванням та оснащенням (транспортне устаткування, виробничі меблі, прист­рої та інструмент для догляду за знаряддями праці і робочим місцем, засоби сигналізації, зв'язку, освітлення, вентиляції).

Постійні елементи устаткування та оснащення робочого місця перебувають на робочому місці завжди, незалежно від роботи, яка виконується в кожний окремий період часу.

Тимчасові елементи устаткування робочого місця — це Спеці­альні предмети, призначені для виконання конкретної роботи, їх склад, кількість і тривалість перебування на робочому місці зале­жать від технологічного режиму і системи обслуговування.

Робоче місце оснащується залежно від виду. Так, спеціальні робочі місця оснащуються всім необхідним для виконання робіт, спеціалізовані та універсальні — тими предметами, які викори­стовуються постійно, а решта доставляється періодично через систему обслуговування.

Важлива умова, яка забезпечує раціональний трудовий про­цес — розробка проектів організації робочих місць. Останнє здійс­нюється на основі типових проектів, нормативів і стандартів, які діють у галузі.

НДІ праці розробив «Методичні вказівки щодо розробки, затвердження і впровадження типових проектів організації праці на робочих місцях масових професій, ІТП і службовців».

- При проектуванні організації трудового процесу на основі ти­лового проекту зміст його уточнюється, конкретизується і допов­нюється відповідно до організаційно-технічних умов і специфіч­них особливостей конкретного трудового процесу.

Конкретизованим викладом проекту організації трудового про­цесу слугує карта організації праці на робочому місці. Це доку­мент, виконання вимог якого обов'язкове. Карта визначає: вихідні дані (предмет, технологія, форма організації, оплата праці); тру­довий процес (елементи процесу, час, методи праці, графік син­хронізації процесу); робоче місце (просторова організація робо­чого місця, оргоснащення); обслуговування робочого місця (функ­ції, спосіб і режим обслуговування, види самообслуговування, за­соби зв'язку); умови праці (фактори, засоби захисту від несприят­ливих умов); норми витрат праці; вимоги до виконавця роботи;

режим праці і відпочинку; загальні техніко-економічні показники.

Комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповід­ність передовому науково-технічному та організаційному рівню, який забезпечує зростання продуктивності праці і високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва, прийняття рі­шень щодо подальшого використання робочих місць і визначення основних напрямів їх удосконалення інтегрується у процесі ате­стації робочих місць.

Розглянемо особливості організації робочих місць у дрібносерійному типі виробництва (використані типові проекти органі­зації робочих місць у складально-монтажному, налагоджувально-регулювальному і контрольно-випробувальному виробництвах).

В умовах дрібносерійного виробництва ефективним е застосу­вання багатономенклатурної потокової лінії, яка пульсує, є горизонтально замкнутою з примусовим режимом руху. Основна пере­вага такої лінії полягає в тому, що вона дає змогу здійснювати випуск виробів практично з будь-якого робочого місця, а тому досить стійка до частої зміни виробів.

Як правило, за потоковою лінією закріплюються однотипові. за конструктивно-технологічними ознаками вироби, з приблизно однаковим циклом виконання операцій. При цьому кількість ви­конуваних операцій зі складання і монтажу перевищує кількість робочих місць на конвеєрі (звичайно від 12 до 30 або від 18 до 36), тому цикл виконується за 1,5—2 і більше оборотів. Малоопераційні вироби можуть запускатися на лінії одночасно. В прак­тиці окремих підприємств на одній і тій же лінії одночасно здійснюється складання-монтаж двох, трьох, а іноді й чотирьох ви­робів.

Робота виконується згідно з операційними картами потокового складання, які мають технологічні ескізи, однакові для всіх опе­рацій, з виділенням елементів, що встановлюються в конкретній операції. Потокова лінія обслуговується однією бригадою робіт­ників, кожний з яких може виконувати практично всі або біль­шість операцій, закріплених за лінією. Вузька спеціалізація робіт у бригадах не практикується, що в поєднанні з частою змінність виробів дає змогу значно розширити психофізіологічні межі роз­поділу праці.

Робоче місце, наприклад, монтажника радіоелектронної апа­ратури і приладів, як і будь-яке інше робоче місце, характеризу­ється зовнішнім і внутрішнім плануванням. Зовнішнє планування крім звичайних частин (верстака, стільця, тари для комплектую­чих), в умовах багатономенклатурної потокової лінії включає конвеєр обертальний тримач плати інтегральної мікросхеми, що набирається. Конвеєр служить транспортним засобом, який до­ставляє на робочі місця комплектуючі деталі для повного монта­жу плати, а також певну кількість плат. Кожний конвеєр облад­наний табель - годинником і місцевою світловою сигналізацією, Що дає цьому робітникові орієнтуватися в темпі виконання роботи.

Внутрішнє планування включає комплект ящиків зі схемою раціонального розміщення в них технічної документації, слюсар­но-монтажного інструменту, вимірювальних приладів та іншого оснащення. В комплектацію робочого місця входять предмети догляду за робочим місцем, засоби індивідуального захисту.

Висновки. Організація трудових процесів на підприємстві пе­редбачає комплекс заходів, серед яких вирішальну роль віді­грають розподіл і кооперація праці, суміщення професій і багатоверстатне обслуговування. При цьому велике значення мак встановлення раціональних меж розподілу і кооперації праці (технічної, фізіологічної, соціальної, організаційної та еконо­мічної).

Організація робочих місць передбачає створення певного комп­лексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці; вихідним моментом в організації робочих місць є момент праці, від характеру якого залежить проектування техно­логічного процесу, в якому визначається вид і характер знарядь праці. Все це повинно бути узгоджене з можливостями людини приводити в рух і використовувати предметні елементи процесу праці без шкоди для організму.

УЧЕТ ФАКТОРОВ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ

ПРИ ЭРГОНОМИЧЕСКОМ ПРОЕКТИРОВАНИИ