русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Визначення економічного ефекту на витратах виробництва


Дата додавання: 2014-10-07; переглядів: 947.


Одним із основних показників при оцінці економічної ефективності різних видів приладів є одноразові (для споживача) затра­ти, в тому числі ціна цих приладів. Визначення собівартості (і на її основі ціни) приладів, які освоєні серійним виробництвом, викликає певні труднощі, бо існуюча система обліку на підпри­ємствах не дає змоги точно врахувати всі затрати на кожний прилад. Але ще складніше розрахувати собівартість і ціну нових приладів на стадії їх проектування. Будь-якому підприємству, яке приступає до випуску нових

 

 

приладів, наперед важко оцінити загальну вартість, а також ціну, за яку воно зможе їх прода­вати. Визначення собівартості на стадії проектування потрібне для того, щоб вже тоді з'ясувати, наскільки цей випуск вигідний та економічно доцільний для підприємства і для народного гос­подарства.

Зрозуміло, на стадії проектування, коли в розпорядженні роз­робників є обмежена кількість необхідних відомостей, точну со­бівартість (і ціну) встановити важко. Але методи наближеного розрахунку дають задовільний результат для аналізу економічної ефективності нових приладів і цілком прийнятні на етапі про­ектування. При цьому розрахунок собівартості будь-якого виробу не стане складною справою, якщо буде врахований ряд обме­жувальних умов.

Перша умова. В наукових пошуках і на практиці часто-густо доводиться користуватися наближеними розрахунками на основі неточних вихідних показників. Правильність висновків можна обґрунтувати, якщо відомі числові значення помилок.

Друга умова. На стадії проектування, якщо йдеться про ана­ліз техніко-економічної ефективності варіанта нового приладу» досить знати наближене значення собівартості, бо в підсумку інтерес становить нерівність Е 0. Достатня точність визначення собівартості забезпечує достовірність цієї нерівності.

Третя умова. Щоб забезпечити достатню точність порівняльних варіантів нових приладів, потрібно застосовувати одні й ті ж ме­тоди обчислення собівартості.

Вихідні дані для визначення собівартості залежать від стадії проектування і підготовки виробництва нових приладів. Якщо на стадії розробки технічного завдання та ескізного проектування є обмежена кількість даних, які, як правило, надалі зазнають значних змін, то на стадії технічного проектування кількість і якість вихідних відомостей вища. На стадії ж робочого проек­тування та освоєння дослідної партії наявні відомості дають змогу визначати собівартість з високим ступенем достовірності. Саме це зумовлює використання різних методів визначення со­бівартості.

Методи наближеного розрахунку собівартості (та ціни) нових приладів на стадії їх проектування. Ці методи ґрунтуються на використанні технічних й економічних параметрів нових прила­дів, на даних про аналог, виборові якого повинна приділятися велика увага. Помилка призведе до повного перекручення кін­цевого результату. Отже, чим більше ознаки, вказані для таких аналогів, будуть схожі, тим точнішим виявиться результат роз­рахунку.

 

Потрібно вибирати такі технічні параметри, які суттєво впли­вають на формування собівартості даного виду приладів. Під суттєвістю розуміється вплив, при якому між параметрами при­ладу та його собівартістю забезпечується достатній зв'язок Цей метод на сьогодні найменш розроблений (можна назвати обмежену кількість видів приладів, для яких розроблені такі формули), хоча він і є найбільш перспективним. Перевага методу полягає в тому, що він дає змогу визначити собівартість приладів (а значить, і їх майбутню оптову ціну) на ранніх стадіях про­ектування (вже на стадії ТЗ, коли основні технічні характери­стики відомі).

Вибір технічних параметрів і визначення аналітичних залеж­ностей за рівнянням (1) вимагає великої аналітичної і дослід­ної роботи. Найперспективнішою технікою, для якої цей метод може бути застосований, є та, яка вкладається в так звані розмірні (параметричні) ряди; для інших видів техніки, в тому числі для приладів, його застосування недоцільне.

Для визначення собівартості застосовуються конструктивні (принцип дії, оформлення, структурна схема, однорідність вико­ристовуваних матеріалів і купівельних (комплектуючих) виробів, ідентичність технологічних процесів обробки) та експлуатаційні (точність, надійність, універсальність, діапазон, продуктивність та ін.) ознаки порівняльності. Конструктивні ознаки можна вва­жати основними, експлуатаційні — додатковими.

На основі вказаних ознак прилади об'єднані в групи (табл.). Кожна із перелічених ознак порівняльності включає в себе велику кількість модифікацій. Так, для показуючих приладів

 

 

ознака «принцип дії» охоплює електромагнітні, магнітоелектричні, електродинамічні та інші системи приладів; «оформлення» — щитові, переносні, спеціального виконання (вібростійкі, тряскостійкі, гер­метичні тощо), стрілочні, з світловим відліком, на кернах, на розтяжках тощо. Для радіовимірювальних ознака «принцип дії» вказує, що це електронні, теристорні, напівпровідникові прилади, а ознака «оформлення» — що вони виготовлені із застосуванням звичайного і друкованого монтажу, виконані переносними, ста­ціонарними. Для установок ознака «принцип дії» означає, що

Таблиця


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Період, за який потрібно здійснити розрахунок економічної ефективності. | Класифікація ознак порівняльності приладів для визначення їх собівартості


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн