Рівняння Максвела – це лінійні диференціальні рівняння. Тому, при вивчені гармонічних полів, замість векторів
і
можна розглядати комплексні вектори.
, (2.61)
які зв’язані з векторами
і
співвідношенням
. (2.62)
Якщо електричний вектор
заданий у вигляді
, (2.63)
то комплексна амплітуда
буде мати вид
. (2.64)
Якщо всі складові змінюються по фазі, то запис спрощується, наприклад,
, то
(2.65)
Аналогічний запис можна зробити і для вектора
:
.
Перейдемо до комплексних зображень рівнянь Максвела. Перше рівняння Максвела в комплексній формі приймає вид
. (2.66)
Враховуючи, що
а
,
отримаємо
. (2.67)
Введемо позначення
(2.68)
і перепишемо рівняння (2.67) в формі
. (2.69)
Величина
в (2.69) характеризує електричні властивості середовища і називається комплексною діелектричною проникністю середовища. Її значення залежить від частоти. Величина
дорівнює відношенню амплітуд густин струму провідності і струму зміщення, і називається тангенсом кута втрат (рис. 2.9):
. (2.70)
Тоді
. (2.71)
В загальному випадку комплексну діелектричну проникність середовища можна записати:
, (2.72)
де
і
– дійсні числа.

Вираз (2.72) дозволяє врахувати залежність електричних властивостей речовини від частоти, тобто її дисперсію. Одночасно враховується явище запізнення вектора
відносно вектора
в високочастотних електричних полях (діелектричний гістерезис), а також залежність провідності речовини від частоти.
В загальному випадку
. (2.73)
З урахуванням цього зауваження, критерій класифікації середовищ можна записати
(2.74)
З співвідношення для
бачимо, що діелектричні властивості сильніше проявляються на більш високих частотах. Метали мають велику питому провідність. Наприклад, холоднокачана мідь має
, залізо –
.
У типових діелектриків, навпаки
дуже мала. Наприклад, у кварцу
.
Існує ряд середовищ, які займають проміжне положення між провідниками і діелектриками, наприклад, вода, грунт і ін.
Наприклад,
у дистильованої води
;
у сухого грунту
;
у морської води
;
у вологого грунту
.
Такі середовища на одних частотах поводять себе як провідники
, а на інших – діелектрики
.
Розглянемо друге рівняння Максвела. В загальному випадку, при переході до комплексних векторів, магнітну проникність середовища також треба вважати комплексною величиною:
. (2.75)
Кут
характеризує відставання по фазі вектора
від вектора
, наприклад, у феромагнетиках (явище гістерезису).
З урахуванням цього, друге рівняння Максвела можна записати
. (2.76)
Третє і четверте рівняння є наслідком перших двох: (2.69) і (2.70). Взявши дивергенцію від обох частин цих рівнянь, отримуємо
, через те, що
, то
. (2.77)
Аналогічно,
, то
. (2.78)
Таким чином, гармонічні поля описуються системою рівнянь
(2.79)
Система рівнянь Максвела, яка враховує сторонні струми і заряди, у випадку гармонічних полів має вигляд
(2.80)