Рівняння Максвела – це лінійні диференціальні рівняння. Тому, при вивчені гармонічних полів, замість векторів і можна розглядати комплексні вектори.
, (2.61)
які зв’язані з векторами і співвідношенням
. (2.62)
Якщо електричний вектор заданий у вигляді
, (2.63)
то комплексна амплітуда буде мати вид
. (2.64)
Якщо всі складові змінюються по фазі, то запис спрощується, наприклад,
, то (2.65)
Аналогічний запис можна зробити і для вектора : .
Перейдемо до комплексних зображень рівнянь Максвела. Перше рівняння Максвела в комплексній формі приймає вид
. (2.66)
Враховуючи, що
а ,
отримаємо
. (2.67)
Введемо позначення
(2.68)
і перепишемо рівняння (2.67) в формі
. (2.69)
Величина в (2.69) характеризує електричні властивості середовища і називається комплексною діелектричною проникністю середовища. Її значення залежить від частоти. Величина дорівнює відношенню амплітуд густин струму провідності і струму зміщення, і називається тангенсом кута втрат (рис. 2.9):
. (2.70)
Тоді
. (2.71)
В загальному випадку комплексну діелектричну проникність середовища можна записати:
, (2.72)
де і – дійсні числа.
Вираз (2.72) дозволяє врахувати залежність електричних властивостей речовини від частоти, тобто її дисперсію. Одночасно враховується явище запізнення вектора відносно вектора в високочастотних електричних полях (діелектричний гістерезис), а також залежність провідності речовини від частоти.
В загальному випадку
. (2.73)
З урахуванням цього зауваження, критерій класифікації середовищ можна записати
(2.74)
З співвідношення для бачимо, що діелектричні властивості сильніше проявляються на більш високих частотах. Метали мають велику питому провідність. Наприклад, холоднокачана мідь має , залізо – .
У типових діелектриків, навпаки дуже мала. Наприклад, у кварцу .
Існує ряд середовищ, які займають проміжне положення між провідниками і діелектриками, наприклад, вода, грунт і ін.
Наприклад,
у дистильованої води ;
у сухого грунту ;
у морської води ;
у вологого грунту .
Такі середовища на одних частотах поводять себе як провідники , а на інших – діелектрики .
Розглянемо друге рівняння Максвела. В загальному випадку, при переході до комплексних векторів, магнітну проникність середовища також треба вважати комплексною величиною:
. (2.75)
Кут характеризує відставання по фазі вектора від вектора , наприклад, у феромагнетиках (явище гістерезису).
З урахуванням цього, друге рівняння Максвела можна записати
. (2.76)
Третє і четверте рівняння є наслідком перших двох: (2.69) і (2.70). Взявши дивергенцію від обох частин цих рівнянь, отримуємо
, через те, що , то . (2.77)
Аналогічно,
, то . (2.78)
Таким чином, гармонічні поля описуються системою рівнянь
(2.79)
Система рівнянь Максвела, яка враховує сторонні струми і заряди, у випадку гармонічних полів має вигляд
(2.80)