Всі реальні електромагнітні процеси можна представити або у вигляді суми дискретних гармонічних коливань, або у вигляді неперервного спектра гармонічних коливань. Такі представлення мають великий практичний і теоретичний інтерес і поля називають монохроматичними (однокольоровими). Назву запозичено з оптики: кожному кольору відповідає коливання певної частоти.
Аналіз гармонічних коливань значно спрощується при використані методу комплексних амплітуд, суть якого полягає в наступному: замість будь-якої скалярної функції
, яка змінюється по закону
, (2.45)
де
– амплітуда,
– початкова фаза коливань,
– циклічна частота гармонічного коливання, вводиться в розгляд комплексна функція:
. (2.46)
Величину
називають комплексною амплітудою функції
.
Для переходу від комплексної функції
до початкової
треба взяти від
реальну частину
. (2.47)
Аналогічно, замість вектора
(2.48)
можна ввести до розгляду комплексний вектор
. (2.49)
Вираз (2.49) можна переписати у вигляді
, (2.50)
де
(2.51)
– комплексна амплітуда вектора
.
Для переходу до початкового вектора необхідно взяти реальну частину від 
. (2.52)
Якщо функції
і
задовольняють лінійним диференційним рівнянням, то їм також задовольняють відповідні комплексні функції
і
.
Визначення комплексних функцій простіше визначення початкових. Це пояснюється тим, що диференціювання комплексної функції за часом рівносильне множенню на
, а інтегрування по часі – діленню на
.

Запишемо співвідношення, яке витікає з формули Ейлера
. (2.53)