Поверхні обертання четвертого порядку

Якщо твірною є коло, то під час обертання отримаємо тор, якій може бути закритим, відкритим або із самоперетином (рис.3.17).

Відкритий тор (рис. 3.18) утворюється за умови, що вісь обертання і не має спільних точок з твірним колом m (тобто не торкається його та не перетинає). Подібна ситуація має місце, коли відстань від центра О кола m до осі обертання і перевищує радіус твірного кола. Відкритий тор часто називають круговим кільцем.

При побудові точок на поверхні тора застосовують кола-паралелі, радіус яких визначається як відстань від осі обертання до твірного кола. Треба бути уважним при виборі точок перетину з твірним колом. На рис. 3.18 точку А побудовано із застосуванням зовнішньої точки перетину паралелі на площині проекцій П₂ з твірним колом, точку B – із внутрішньою точкою перетину. Видимість точок визначається на підставі вище розглянутих підходів, а також з урахуванням особливостей кільцевоподібної форми тора.