Суттєвою особливістю стану екологічної небезпеки України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються значними регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довгочасними медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в країні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи. На достатньо високий рівень техногенної небезпеки хімічного, фізичного, біологічного та ландшафтотрансформуючого видів наклалося на значній частині території України небезпека радіаційного підвиду. Тому надзвичайні ситуації, що виникають внаслідок природних, техногенних та природно-техногенних явищ, процесів, аварій і катастроф, завдають не лише прямої шкоди, прямих збитків і втрат, а й, накладаючись на кризовий, чи навіть, катастрофічний стан, поглиблюють екологічну небезпеку. Саме вказана обставина є однією з основних, які ведуть до збільшення жертв і погіршення здоров’я населення на територіях, де відбуваються природні, природно-антропогенні та антропогенні аварії, катастрофи, явища. Виходячи з цього, при оцінці можливих збитків і втрат, а також розробці можливих сценаріїв розвитку процесу внаслідок ймовірних небезпечних явищ, аварій, катастроф необхідно враховувати існуючий стан екологічної небезпеки місця розвитку процесу.
Екологічна кризова ситуація – це ситуація, яка виникає в екосистемах (біогеоценозах) в результаті порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або антропогенних чинників.
Досить часто поняття “надзвичайна екологічна ситуація” і “надзвичайна ситуація техногенно-природного характеру” не розрізняють. Це цілком зрозуміло, тому що перша із зазначених ситуацій може перейти в іншу, або ж може скластися так, що різницю між ними встановити практично неможливо. Зазначені обставини підтверджуються чисто формальними чинниками, які зазначені у визначеннях цих термінів у Законах України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (18.06.2000 р. № 1809-ІІІ) та “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” (13.07.2000 р. № 1908-ІІІ).
Надзвичайна екологічна ситуація – це ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Під негативними змінами тут розуміються втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших чинників, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та здійснення господарської діяльності в цих умовах.
Екологічна небезпека може формуватися окремо у певному компоненті навколишнього природного середовища, тому доцільно ввести поняття “екологічна ситуація стану геосфер” – екологічна ситуація, що виникла у атмосфері, гідросфері, літосфері.
Надзвичайна ситуація техногенно-природного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або у водному середовищі, спричинене небезпечним природним або антропогенним явищем, в тому числі аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією (епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею і т.і.), яке призвело (може призвести) до неможливості проживання на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, а також загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Наведемо визначення основних термінів (які є навчальними елементами), наведених у цьому визначенні:
- небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки та довкілля;
- небезпечне антропогенне явище – подія антропогенного походження або результат діяльності антропогенних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки та довкілля;
- аварія – небезпечне явище техногенного характеру, що створює на об’єкті або території загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;
- катастрофа – значна за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;
- стихійне лихо – природне явище, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.
Просторове поширення екологічної небезпеки характеризується осередком ураження – територією, в межах якої внаслідок безпосередньої дії чинників екологічної небезпеки відбувається масове ураження людей та об’єктів довкілля. Зона ураження – це територія, яка може включати декілька осередків ураження під дією чинників екологічної небезпеки різного генезису.
Нижче охарактеризуємо природні, антропогенні та природно-антропогенні ймовірні явища, процеси, аварії та катастрофи, які становлять загрозу екологічній безпеці України.
