русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Тема: Міжнародний оптовий ринок.


Дата додавання: 2014-06-19; переглядів: 1135.


 

2. В зв’язку з великими швидкостями ковзання в черв’ячних передачах та несприятливими умовами утворення мастильного шару в контакті витка черв’яка і зуба колеса (лінії ковзання складають із вектором швидкості ковзання гострий кут) матеріали черв’ячної пари повинні мати антифрикційні властивості і гарну припрацьовуваність. Для виконання цих вимог черв’яні пари виготовляють із різнорідних матеріалів. Черв’яки виготовляють з вуглецевих сталей нелегованих та легованих. Черв’яки із сталей марок Ст. 6, 40,65,40ХН, 35ХГСА піддають об’ємному гартуванню або поверхневому гартуванню до твердості 45…50 HRCe з наступним шліфуванням та поліруванням. Черв’яки із сталей 15Х, 20Х, 18ХГТ, 20ХФ, 25ХГТ, 12ХН3А цементують і загартовують до твердості 56…63 HRCe, а потім шліфують. Черв’яки з термообробкою П. і Н. застосовують в допоміжних тихохідних та малонавантажених передачах, а також при відсутності устаткування для шліфування. Інколи черв’яки воготовляють з алюмінієвих сталей 38Х2М10А, 38Х210.

В передачах (спеціальних) з колесами великого діаметра ( ) черв’яки виготовляютьз бронзи, а колесо з чавуна для економії бронзи.

В більшості випалків черв’яки виконують за одно ціле з валом і дуже рідко насадним.

Попередній вибір матеріалу для зубчастого вінця черв’ячного колеса виконується за швидкістю ковзання (приблизна залежність)

, м/с

- частота обертання черв’яка,

- обертальний момент на валу черв’ячного колеса, .

При швидкості на тривалій роботі без перерви вінці черв’ячних коліс виготовляють з олов’янистих бронз марок : Ьр.ОН 10-1-1 ,

Бр. О 10-1 , Ьр. ОЦС-5-5-5 .

При менших швидкостях ковзання ( ) зубчсаті вінці черв’ячних коліс виготовляють з менш дорогих безолов’янистих бронз та латуней.

При роботі з цими матеріалами черв’як повинен мати твердість поверхні витків .

З метою економії кольорових металів (велика вартість) з антифрикційного матеріалу виконують тільки зубчастий вінець (виключення колеса малого діаметра ), який різними способами з’єднують з чавунним або металевим центром.

Колеса тихохідних і маловідповідальних черв’ячних передач виготовляються із чавунів марок СЧ-15, СЧ-18, СЧ-20, СЧ-25 для яких . В невеликих силових передачах та приладах черв’ячні колеса виготовляють з полімерних матервалів: ДСП, текстоліта і поліамідів (капрон та нейлон). Ці матеріали гарно демпфують удари та вібрації і мають невелике зношування зубців.

???????????????

 

Також як і зубчасті передачі черв'ячні передачі виготовляють за 12 ступенями точності, які визначаються нормами кінематичної точності, плавності та контакту (розмір плями контакту).

Для кінематичних приводів використовують передачі 3…6 ступенів точності з високою нормою кінематичної точності. В силових приводах застосовують передачі 7, 8, 9 ступенів точності, які рекомендується використовувати при наступних колових швидкостях колеса (табл. 2)

(табл. 2)

Застосування
Передачі підвищених свидкостей, меншого шуму, і малих габаритів
5 Середньошвидкісні передачі із середніми вимогами до рівня шуму, габаритів та точності.
2 Низько швидкісні передачі, короткочасно працюючі та ручні

 

В порівнянні із зубчастими передачами черв’ячні передачі більш чутливі до похибок монтажу. За цією причиною допуски в них на міжосьову відстань та положення середньої площини колеса відносно черв’яка бвльш жорсткі.

 

3. В черв’ячних передачах коли точка контакту співпадає з полюсом зачеплення колові швидкості черв’яка та колеса на рівні як в зубчастих передачах:

; .

Швидкість ковзання зв’язався із швидкостями та наступним чином (рис 3);

 

 

 

;

Оскільки , то

, а і .

 

 

В черв’ячній передачі нормальна сила в зачепленні розкладається на три складові (рис 4,а ,б).

 

 

Колова або ;

;

; ;

де - підведений кут тертя в черв’ячній парі.

З рис 4,а видно, що

;

Співвідношення між силами , і знайдемо, якщо розглянемо виток чер’яка в похилу площину (рис. 5).

Виток черв’ка в основному перерізі має трапецеїдальний профіль з кутом (рис. 6), то для сили тертя в зачепленні матимемо

, де -

Зведений коефіцієнт тертя ковзання; - коефіцієнт тертя ковзання в черв’ячній парі.

Відомо, що і , то аналогічно .

Коефіцієнт корисної дії черв’ячної передачі при ведучому чер’яку складається з добутку.

, де - інтегральний К.К.Д. зубчастої пари; - К.К.Д. гвинтової пари; =0,95…0,98.

К.К.Д. можна визначити наступним чином:

- черв’як

- поворот передачі

Де - робота корисних сил на шляху (сили корисного опору)

- робота рушійних сил.

При ведучому колесі (робота колеса – робота рушійних сил)

 

 

(рис. 7), ;

;

.

Умова самогальмування , звідки . При - ведуче колесо. Z=1 неможливе! Самогальмівні передачі при м/с.

Максимальне значення кута при якому К.К.Д. може мати найбільшу величину і можна знайти прирівнявши подібну .

;

;

;

;

;

Графік залежності приведено на рис 8.

 

При початку проектного розрахунку К.К.Д. можна оцінювати по залежності

(При ).

Для черв’ячних передач менші значення при , більше при .

4. Перевірочний та проектний розрахунки черв’ячних передач на контактну та згинальну витривалість виконуються для колеса оскільки воно виконується з менш міцного матеріалу. При проведенні розрахунку по черв’ячне колесо як косозубе приводиться до еквівалентного прямозубого:

.

Далі використовується формула Герца

,

де ; ;

(тут );

Коефіцієнт 0,75 враховує зменшення довжини контактних ліній через неповну дугу обхвату черв’яка ;

;

Мпа (сталь); МПа (бронза та чавун); .

Приймаючи передні значення параметрів черв’ячної передачі ; ; ; та рад і підставляємо іх і увихідну формулу при

;

Після перетворень отримаємо:

; (а)

де ; ; .

Прийнявши в (а) після пертворень отримаємо формулу для проектного розрахунку

(б)

 

При та ; .

, де - коефіцієнт деформації черв’яка;

Допустимі напруги : для безолов’яних бронз

, МПа; 275 – черв’як СВЧ, 300 – черв’як цементований.

Для колеса з чавуну типу СЧ

- черв’як СВЧ;

- черв’як поліцементований;

Для олов’янистих бронз допустима контактна напруга визначається за формулою:

, МПа де - межа міцності матеріалу колеса;

- коефіцієнт довговічності;

- еквівалентне число циклів переміни напруг по ступінчастому графіку.

При приймаємо та . При

м/с
1,33 1,21 1,11 1,02 0,95 0,88 0,83 0,8

 

Розрахунок черв’ячних передач на згинальну витривалість:

де ; ; ; ; m – осьовий модуль;

- коефіцієнт форми зуба колеса.

Допустимі напруги:

- нереверсивне навантаження;

- реверсивне навантаження;

- коефіцієнт довговічності;

При , а при .

- для повзуна; - межа на згин.

Черв’ячні передачі через велике ковзання працюють з великим тепловиділенням, при якому порушується нормальний режим тертя і може наступити заїдання. Для попередження цього необхідно обмежувати температуру мастила в картері передачі ( ).

де - потужність на валу передачі, КВт;

- К.К.Д;

- ( - в метрах) – площа охолодження передачі;

- коефіцієнт тепловіддачі;

- коефіцієнт, що враховує тепловіддачу вметалеву раму;

- температура навколишнього середовища, ;

- допустима температура мастила (залежить від марки мастила типу ИГП).

Якщо передача додатково охолоджується вентилятором то

де - коефіцієнт тепловіддачі частини корпусу передачі, що обдувається вентилятором ( ), .

Якщо охолодження вентилятором недостатньо, то створюють охолодження водою, чи іншими способами.

Черв’ячні передачі чутливі до зміни радіального зазору, тому необхідно проводити розрахунок на жорсткість черв’яка по смузі.

;

де - відстань між точками прикладення реакцій в опорах черв’яка, м;

- модуль пружності матеріалу черв’яка, Па;

- момент інерції перерізу черв’яка (осьовий).

; .

Вибір в’язкості мастила проводиться в залежності від :

<1
Марка 250 ИГП 182ИГП ИГП152 ИГП114

При відсутності легованих мастил, можна використовувати нелеговані нафтові типу И (індустріальне), в’язкість якого вибирають ( в с Ст).

За комплексним параметром И-Г-А30.

:

 

1,25 3,2
,с Ст 8,5

Колесо в мастильному ванну занурюють на всю висоту зубців.

 

 

Тема: Міжнародний оптовий ринок.

 

План.

  1. Характеристика об’єктів міжнародного оптового ринку.
  2. Поняття міжнародного оптового обороту.
  3. Організація міжнародної оптової торгівлі.

 

Література.

В.В. Апопій Комерційна діяльність, с. 179-182.

 

І. Об'єктами комерційної діяльності на міжнародно­му оптовому ринку є товари і послуги (матеріальні блага), що прямо або опосередковано пов'язані з між­народним товарооборотом.

Матеріальну основу міжнародного оптового товаро­обороту становлять товари — продукція виробничо-технічного призначення і предмети широкого вжитку. Специфічними нематеріальними міжнародної оптової торгівлі є такі особливі види товарів, як ліцензії, патенти, технології ("ноу-хау") або різноманітні види послуг — інжині­рингові, лізингові, інформаційні, туристично-рекреаційні тощо.

У практиці міжнародної оптової торгівлі широко застосовується Гар­монізована система опису і кодування товарів (ГС). За своїм змістом ГС — це багатоцільовий класифікатор товарів міжнародного товарооборо­ту. Вона допомагає уніфікувати збір, обробку та передавання інформації про товари; спрощувати укладення митних тарифів, декларування ван­тажів і відправлення митних процедур, оскільки одночасно виконує роль класифікатора і кодифікатора товарів міжнародної номенклатури.

Класифікують товари в ГС за декількома ознаками: за походженням, за призначенням, за ступенем обробки. За цими ознаками товарна номенкла­тура в ГС поділяється на 21 розділ, 96 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3553 підпозиції та 5019 субпозиції.

Нематеріальними об'єктами міжнародної торгівлі є такі специфічні види товарів, як патенти, ліцензії, технологічна продукція або різноманітні види послуг — інжинірингові, лізингові, інформаційні, туристично-рек­реаційні тощо.

Загалом коло об'єктів міжнародної оптової торгівлі несуттєво відріз­няється від структури і асортименту товарів і послуг, що є предметом екві­валентного обміну на внутрішніх товарних ринках окремих країн. Вони мають однакову природу створення і характеризуються ідентичними кіль­кісними і якісними параметрами.

Через існування помітних відмінностей у комерційній практиці, торго­вельних звичаях і рівнях розвитку інфраструктури товарного ринку окре­мих країн значно відрізняються підходи до організації обслуговування учасників міжнародної торгівлі. Якість і номенклатура інфраструктурних послуг (транспортування, експедирування, страхування, зберігання міжна­родних вантажів; інформаційне і розрахункове забезпечення контрагентів) прямо впливає на ефективність міжнародної оптової торгівлі.

 

ІІ. Міжнародний оптовий оборот охоплює в себе загаль­ну сукупність актів обміну матеріальних благ — то­варів і послуг у формах різноманітних еквівалентних операцій за участю контрагентів, що розташовані і діють у різних країнах.

Важливою умовою віднесення оптової торговельної операції до розряду міжнародної є її комерційний характер, наявність фірми-нерезидента як контрагента і перетин товаром державного.

Під фірмою-нерезидентом розуміють закордонного (стосовно до фірми-експортера або фірми-імпортера) суб'єкта комерційної діяльності; такого, що підпадає під дію законодав­ства іншої країни) кордону країни розташування іншого учасника цієї операції — фірми-резидента.

Згідно з усталеною міжнародною практикою зовнішньоторговельні оборудки можуть здійснюватися тільки між фірмою-резидентом та інозем­ним контрагентом. При цьому до міжнародного обороту належать: по­стачання товарів матірними компаніями своїм структурним підрозді­лам (дочірнім компаніям, філіям) на території інших країн; операції між фірмами однієї країни, якщо вони розміщені у різних державах.

Не вважаються міжнародними оборудки між комерційними підприєм­ствами різних країн, якщо вони розташовані на території однієї держави.

До міждержавного оптового обороту не відносять постачання товарів на некомерційній чи безоплатній основі (допомоги, подарунки тощо), тобто відносять тільки ті комерційні операції, що здійснюються згідно з попе­редньо укладеними договорами і контрактами на еквівалентній (компен­саційній) основі.

Моментом здійснення міжнародної оптової операції вважається пере­тин товарною партією державного (митного) кордону країни-імпортера і надходження товару в митний простір даної країни для проходження митних формальностей і процедур. Митний простір — це простір, у яко­му контроль за експортно-імпортними поставками здійснює єдиний митний орган країни (групи країн). Зазвичай митний простір збігається з державними кордонами країни, хоча є і винятки.

Міжнародний оптовий оборот країни складається з двох основних ча­стин: реалізації за межі країни (експорту) і ввезення до країни товарів І послуг (імпорту).

Експорт матеріальних благ передбачає вивезення їх за межі країни-продавця з метою реалізації та передачі у власність закордонним контрагентам. До об'єктів експорту відносять товари (послуги), виготов­лені, вирощені й добуті в країні походження; раніше ввезені товари з-за кордону; товари, раніше ввезені й перероблені (давальницька сировина). Різновидом експорту є реекспорт — вивезення з країни товарів (сирови­ни), раніше в неї завезених з-за кордону.

Імпортні операції передбачають закупівлю вітчизняними суб'єкта­ми комерційної діяльності матеріальних благ за кордоном з подаль­шим ввезенням їх в країну для власного або колективного споживання, переробки або наступного вивезення з країни. Ввезення до країни то­варів або сировини вітчизняного походження, що раніше були експортова­ними і не реалізованими (забраковані), але не піддавалися переробці, но­сить назву реімпорту Фірма-резидент — це суб'єкт права країни, стосовно якої здійснюється експорт чи імпорт. До міжнародного оптового обороту, крім ввезення і вивезення товарів і послуг, належать також: вартість комплектного обладнання і матеріа­лів; ліцензійні відрахування; вартість товарів, реалізованих під час ви­ставково-ярмаркових експозицій; вартість орендованих товарів.

 

ІІІ. Організація міжнародної оптової торгівлі — це складний та багатоплановий процес еквівалентного обміну крупними партіями матеріальних благ між комерційними суб'єктами, зареєстрованими як субєкти господарювання у різних країнах.

Міжнародна оптова торгівля розпочинається з вивчен­ня попиту і пропозиції на інтернаціональних товарних ринках із встанов­ленням кола суб'єктів і об'єктів, що взаємодіють на цих ринках. У підсум­ку проведених маркетингових обстежень потенційний учасник міжнарод­ної торгівлі обирає певний цільовий ринок, свою нішу чи сегмент у ньому, визначається з власною товарною спеціалізацією або профілем.

Комерційні зв'язки в міжнародній, як і внутрішній, оптовій торгівлі характеризуються простою або складною структурою. За простої струк­тури комерційні зв'язки встановлюються безпосередньо між продавцем і покупцем, а за складної — за участю посередників.

Налагодження комерційних зв'язків між суб'єктами інтернаціональної оптової торгівлі завершується укладенням міжнародних господарських документів — зовнішньоторговельних договорів, контрактів і угод. У цих документах юридично закріплюються попередньо обумовлені права та обов'язки контрагентів щодо еквівалентного обміну матеріальних благ.

Завершальним етапом організації міжнародної торгівлі є виконання укладених угод та контроль за виконанням сторонами своїх зобов'язань щодо поставки товарів або надання послуг. Він провадиться за допомогою заходів, аналогічних тим, що застосовуються у вітчизняній комерційній практиці, а також спеціальних режимів, методів і прийомів, які широко практикуються у міжнародному бізнесі.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Матеріали черв’яків та черв’ячних коліс. Точність черв’ячних передач. | Математична логіка


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн