Після того як визначалась доцільність вкладення грошей для вирішення певного завдання, виникала проблема відбору найефективнішого шляху вирішення цього завдання. Розрахунки економічної ефективності різних пропозицій і проектів виконують методом порівняльної ефективності. Методи порівняльної ефективності дають змогу визначити найкращий варіант можливих капітальних вкладень.
Розрахунки провадять за допомогою показника – зведені витрати:
Сi – поточні витрати за i-м варіантом; Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності; К – капіталовкладення.
Недоліки показників порівняльної ефективності: не враховуються фактор часу, інфляція; капітальні вкладення і прибуток розмежені в часі, тому виникає потреба зводити всі показники до порівнянного виду.