Об'єкти оцінювання у нематеріальній формі — об'єкти оцінювання, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права. До нематеріальних активів належать право власності на винахід, право власності на фірмове найменування, право користування земельною ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та деякі інші.
Об'єкти оцінювання у матеріальній формі — нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно.
Експертне оцінювання вартості нематеріальних активів виконують такими методами:
• визначенням теперішньої вартості відтворення;
• капіталізацією доходів для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання;
• поєднанням обох зазначених методів.
Нематеріальні активи за теперішньою вартістю відтворення оцінюють у тому самому порядку, який використовується при оцінюванні вартості нематеріальних активів як складової цілісного майнового комплексу підприємства: у вигляді різниці між відновною вартістю та проіндексованою сумою зносу. Норму зносу нематеріальних активів установлюють на підставі їх початкової вартості та визначеного терміну корисного використання або строку діяльності підприємства і затверджують розпорядницьким документом керівника підприємства. Цим методом оцінюють вартість нематеріальних активів, які перебувають на балансі підприємства.
Метод капіталізації доходів застосовують переважно для оцінювання сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання, і таких, на які не нараховується знос, наприклад на гудвіл. Згідно із цим методом вартість нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі, визначається як різниця між вартістю підприємства, визначеною за методом капіталізованої вартості, та балансовою вартістю активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства.
Важливою складовою роботи з оцінювання вартості майна підприємства є оцінювання машин, обладнання, устаткування, оборотних засобів. Ці об'єкти активів належать до групи рухомого майна підприємства. Рухоме майно — матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю. Оцінювання вартості рухомого майна складається з кількох етапів:
• ідентифікація об'єкта оцінювання;
• визначення мети та очікуваного способу використання оцінки, а також умов, що обмежують її використання;
• дефініція відповідної вартості та опис умов, за яких вона є дійсною;
• збір, перевірка й узгодження всіх доступних даних, цю можуть бути корисними для визначення вартості;
• визначення вартості об'єкта виходячи з принципу його корисного використання.
Оцінюючи рухоме майно, слід керуватися такими вимогами:
• ураховувати можливості найефективнішого використання об'єкта;
• ідентифікувати адекватний ринок, що відповідає меті оцінювання;
• ураховувати ринкові умови на момент оцінювання;
• ураховувати дані про попередні факти продажу об'єктів оцінювання;
• використовувати всі загальновизнані методи оцінювання, застосування яких є фізично можливим і логічно не суперечить меті оцінювання.
Вартість рухомого майна оцінюють усіма визначеними вище методичними підходами до оцінювання вартості майна.
