Об'єкти оцінювання у формі цілісного майнового комплексу — це об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності. Таким чином, цілісний майновий комплекс — це господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг).
Сукупна (брутто) вартість цілісного майнового комплексу — це сума вартості активів підприємства, що відображені у його передавальному балансі. Чиста (нетто) вартість цілісного майнового комплексу — це сукупна вартість цілісного майнового комплексу, зменшена на суму зобов'язань.
Основною базою оцінювання вартості цілісного майнового комплексу є ринкова вартість. Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об'єкта оцінювання, якщо такий напрям не відповідає принципу найефективнішого використання), може визначатися інвестиційна вартість.
Інвестиційна вартість об'єкта оцінювання у формі цілісного майнового комплексу, фінансових інтересів визначається переважно за допомогою дохідного підходу із застосуванням методу дисконтування грошових потоків. При цьому під час прогнозування вільного грошового потоку враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного використання надлишкових активів.
Коли йдеться про оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу, визначальним є те, що така вартість не дорівнює арифметичній сумі вартостей окремих майнових об'єктів підприємства. Цю вартість слід скоригувати на вартість гудвілу.
Гудвіл — це ділова репутація підприємства, нематеріальний його актив. Вартість останнього становить різницю між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу й утворюється завдяки управлінському мистецтву, провідним позиціям на ринку, успішному впровадженню новітніх технологій тощо.
Зауважимо, що потенційних покупців цілісного майнового комплексу цікавить, як правило, не стільки первісна та залишкова вартість окремих майнових об'єктів, як сума чистих доходів, яку можна одержати в результаті експлуатації підприємства, та рівень ризику інвестування коштів у підприємство. Окрім того, велике значення має розмір майнових прав та обов'язків відповідного суб'єкта господарювання.
Стандартизоване оцінювання цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства проводиться на підставі даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінювання за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів. До майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, належать:
— необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);
— оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, Інші оборотні активи);
— втрати майбутніх періодів.
Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства (ЧВм.к) визначається за формулою:
де НА — вартість необоротних активів;
ОА — вартість оборотних активів;
ВМ — вартість витрат майбутніх періодів;
ВЗ — вартість забезпечення наступних витрат і платежів;
ПКД — вартість довгострокових зобов'язань;
ПКК — вартість поточних зобов'язань.
Для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства чиста вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового комплексу.
