Оцінювання майна проводиться на підставі:
· договору між суб'єктом оціночної діяльності — суб'єктом господарювання та замовником оцінювання;
· на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінювання майна або па підставі наказу керівника.
Державними органами приватизації суб'єкти оціночної діяльності для проведення незалежного оцінювання майна визначаються у випадках:
— приватизації (корпоратизації);
— внесення державного або комунального майна до статутних фондів господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних компаній;
— повернення об'єктів приватизації у державну власність.
У зазначених випадках відбір суб'єкта оціночної діяльності — суб'єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна. В інших випадках проведення незалежного оцінювання майна відбір оцінювача здійснюється замовником такого оцінювання самостійно.
З метою правильної організації роботи щодо оцінювання вартості майна необхідно дотримуватися певної послідовності дій та вибрати найоптимальніші для конкретного об'єкта оціночні процедури.
У разі проведення незалежного оцінювання робота з оцінювання вартості майна підприємства включає такі етапи:
І. Підготовчий етап.
— ознайомлення з об'єктом оцінювання, особливостями операцій, для здійснення яких проводиться оцінювання;
— визначення бази оцінювання (комплексу методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна). Для визначення бази оцінювання враховуються мста оцінювання та умови використання його результатів;
—подання замовникові пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінювання.
Зазначена робота проводиться до укладання угоди про оцінювання вартості майна.
II. Етап укладання договору про незалежне оцінювання. Замовником оцінювання вартості майна підприємства можуть бути його власники, керівництво, органи державної влади. Перед укладанням угоди (чи перед поданням заявки на тендер щодо участі в оцінюванні) оцінювач повинен ідентифікувати об'єкт оцінювання, мету, ознайомитися із загальною інформацією про підприємство і в разі необхідності особисто оглянути об'єкт оцінювання.
III. Інвентаризація майна та аудиторська перевірка необхідні у разі оцінювання об'єктів державної власності, на вимогу замовників оцінювання вартості та у випадках, передбачених законодавством. За допомогою інвентаризації виявляється фактична наявність основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, грошових засобів, інших активів у натурі і перевіряється їх відповідність даним бухгалтерського обліку. Результати інвентаризації та аудиторської перевірки беруться оцінювачем до відома, однак не є обов'язковими при здійсненні остаточних висновків щодо вартості підприємства. Метою аудиторської перевірки є підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку підприємства, складення передавального балансу на дату оцінювання, у тому числі з урахуванням переоцінки необоротних активів підприємства.
IV. Незалежне оцінювання майна. Безпосереднє оцінювання здійснюється у такій послідовності:
— ознайомлення з об'єктом оцінювання, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінювання;
— вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінювання та обраній базі;
— оцінювання вартості з використанням усіх можливих методичних підходів;
— узгодження результатів оцінювання, отриманих із застосуванням різних методичних підходів.
V. Складання звіту про оцінювання майна та висновку про вартість об’єкта оцінювання на дату оцінювання,
VI. Доопрацювання (актуалізація) звіту і висновку про вартість об'єкта оцінювання на нову дату (у разі потреби).
За результатами виконання умов договору на проведення оцінювання майна укладається акт приймання-передавання робіт з незалежного оцінювання майна.
Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінювання оцінювач повинен:
— зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінювання, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінювання та подібного майна, відомості про економічні характеристики цього об'єкта (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об’єкта оцінювання, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання);
— проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінювання та визначити умови його найбільш ефективного використання;
— зібрати необхідну інформацію для прогнозування грошових потоків (доходів);
— зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та ставки дисконту;
— визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінювання та врахувати їх вплив на вартість цього об'єкта.