Порядок оцінювання вартості майна

Оцінювання майна проводиться на підставі:

· договору між суб'єктом оціночної діяльності — суб'єктом господарювання та замовником оцінювання;

· на підставі ухвали суду про призна­чення відповідної експертизи щодо оцінювання майна або па під­ставі наказу керівника.

Державними органами приватизації су­б'єкти оціночної діяльності для проведення незалежного оціню­вання майна визначаються у випадках:

— приватизації (корпоратизації);

— внесення державного або комунального майна до статутних фондів господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних компаній;

— повернення об'єктів приватизації у державну власність.

У зазначених випадках відбір суб'єкта оціночної діяльності — суб'єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна. В інших випадках проведення незалежного оцінювання майна відбір оці­нювача здійснюється замовником такого оцінювання самостійно.

З метою правильної організації роботи щодо оцінювання вар­тості майна необхідно дотримуватися певної послідовності дій та вибрати найоптимальніші для конкретного об'єкта оціночні про­цедури.

У разі проведення незалежного оцінювання робота з оці­нювання вартості майна підприємства включає такі етапи:

І. Підготовчий етап.

— ознайомлення з об'єктом оцінювання, особливостями опе­рацій, для здійснення яких проводиться оцінювання;

— визначення бази оцінювання (комплексу методичних під­ходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна). Для визначення бази оцінювання врахову­ються мста оцінювання та умови використання його результатів;

—подання замовникові пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінювання.

Зазначена робота проводиться до укладання угоди про оціню­вання вартості майна.

II. Етап укладання договору про незалежне оцінювання. Замовником оцінювання вартості майна підприємства можуть бу­ти його власники, керівництво, органи державної влади. Перед укладанням угоди (чи перед поданням заявки на тендер щодо уча­сті в оцінюванні) оцінювач повинен ідентифікувати об'єкт оціню­вання, мету, ознайомитися із загальною інформацією про підпри­ємство і в разі необхідності особисто оглянути об'єкт оцінювання.

III. Інвентаризація майна та аудиторська перевірка необ­хідні у разі оцінювання об'єктів державної власності, на вимогу замовників оцінювання вартості та у випадках, передбачених за­конодавством. За допомогою інвентаризації виявляється фактич­на наявність основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, грошових засобів, інших активів у натурі і перевіряється їх відповідність даним бухгал­терського обліку. Результати інвентаризації та аудиторської пе­ревірки беруться оцінювачем до відома, однак не є обов'язко­вими при здійсненні остаточних висновків щодо вартості підпри­ємства. Метою аудиторської перевірки є підтвердження правиль­ності ведення бухгалтерського обліку підприємства, складення передавального балансу на дату оцінювання, у тому числі з ура­хуванням переоцінки необоротних активів підприємства.

IV. Незалежне оцінювання майна. Безпосереднє оцінювання здійснюється у такій послідовності:

— ознайомлення з об'єктом оцінювання, збирання та оброб­лення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для прове­дення оцінювання;

— вибір необхідних методичних підходів, методів та оціноч­них процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінювання та обраній базі;

— оцінювання вартості з використанням усіх можливих мето­дичних підходів;

— узгодження результатів оцінювання, отриманих із застосу­ванням різних методичних підходів.

V. Складання звіту про оцінювання майна та висновку про вартість об’єкта оцінювання на дату оцінювання,

VI. Доопрацювання (актуалізація) звіту і висновку про ва­ртість об'єкта оцінювання на нову дату (у разі потреби).

За результатами виконання умов договору на проведення оці­нювання майна укладається акт приймання-передавання робіт з незалежного оцінювання майна.

Залежно від обраних методичних підходів та методів оціню­вання оцінювач повинен:

— зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінювання, зокрема вихідні дані про його правовий статус, ві­домості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінювання та подібного майна, відомості про економічні характеристики цього об'єкта (прогно­зовані та фактичні доходи і витрати від використання об’єкта оцінювання, у тому числі від його найбільш ефективного викори­стання та існуючого використання);

— проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оціню­вання та визначити умови його найбільш ефективного викорис­тання;

— зібрати необхідну інформацію для прогнозування грошових потоків (доходів);

— зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та ставки дисконту;

— визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінювання та врахувати їх вплив на вартість цього об'єкта.