Деяких завдань реорганізації підприємств можна досягти не лише на основі злиття чи приєднання підприємств, а й у результаті придбання контрольного пакета корпоративних прав інших суб'єктів господарювання. Такого роду операції у фінансовій літературі досить часто об'єднують під поняттям «аквізиція» (acquisition).
Аквізиція (від лат. acquisition — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних, прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передання активів, взяття покупцем на себе зобов’язань.
Покупцем вважають суб'єкта господарювання, до якого переходить контроль над господарською діяльністю іншого підприємства (тарґет-підприємства). У результаті класичної операції аквізиції тарґет-підприємство зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак змінюються суб'єкти контролю над ним, тобто власники, які контролюють підприємство.
Досить часто операції поглинання (приєднання, злиття) здійснюються через посередників, які за відповідну винагороду відшукують на ринку відповідні об'єкти для аквізиції. Причому в практиці фінансової діяльності останні значно переважають.
До основних мотивів аквізиції можна віднести такі:
—диверсифікація фінансових інвестицій;
—створення концернів, інших інтегрованих корпоративних структур;
—отримання прибутку в результаті придбання підприємств із заниженою вартістю.
Вирішальним чинником, який визначає рішення щодо придбання підприємств, є їх вартість. Неправильна оцінка вартості об'єкта поглинання, здійснена в процесі Due Diligence, зумовлює помилковість політики аквізиції. Наслідком такої політики є виникнення дефіциту Free Cash-flow та зниження вартості підприємства, яке здійснило придбання.
Згідно з П(с)БО у разі придбання контрольного пакета корпоративних прав іншого підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.
Придбання відображається в обліку за вартістю, яка є сумою сплачених грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо придбання здійснюється через передання інших активів або взяття на себе зобов'язання, то вартість дорівнює справедливій вартості (па дату придбання) активів або зобов'язань, наданих покупцем в обмін па контроль за чистими активами іншого підприємства, збільшеної на суму витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням.
Якщо придбання здійснюється поетапно (наприклад, через послідовне придбання акцій), то кожна операція відображається окремо за справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань, а вартість окремих інвестицій поетапно порівнюється з часткою покупця у справедливій вартості активів і зобов'язань, які придбані на кожному етапі.
Важливе питання, що виникає у разі прийняття рішень щодо здійснення аквізицій, — фінансування такого роду операцій. Оптимальною є ситуація, коли у покупця с достатній обсяг Free Cash-flow. Однак досить часто в «аквізиційній війні» між великими корпоративними «хижаками» бюджет аквізицій становить мільярди доларів (досить згадати боротьбу за придбання Криворіжсталі між Mittal Steel та АРСЕЛОР-ІСД, результатом якої стала угода в 24,2 млрд гри) і значно перевищує можливості внутрішнього фінансування. У цьому випадку потреба в капіталі може покриватися за рахунок залучення інвестиційних кредитів, емісії облігацій чи банківського кредиту. Наприклад, придбання «Криворіжсталі» здійснювалося інвестором (Mittal Steel) за рахунок акумульованих резервів грошових коштів та залученого кредиту на суму 3 млрд дол. США. Залучаючи позичковий капітал, слід ураховувати вимоги щодо збереження необхідної структури капіталу підприємства та його фінансової незалежності.
Для мобілізації фінансових ресурсів можна вдатися до збільшення статутного капіталу. Однак, як свідчить практика, і в США, і на підприємствах Західної Європи цей Інструмент використовується все меншою мірою. Це не в останню чергу пов'язано з необхідністю збереження комерційної таємниці при здійсненні аквізицій, що не сумісно з вимогою надання інвесторам інформації щодо напрямів використання наданих ними коштів.
