Згідно з П(с)БО, під злиттям слід розуміти об'єднання підприємств (створенням нової юридичної особи або приєднанням підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків та вигід від об'єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.
У традиційному розумінні, злиття означає припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передання належних їм активів та пасивів (майнових прав та зобов'язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств при цьому консолідуються.
Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передання належних йому активів і пасивів (майнових прав та зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника). Таким чином, головна різниця між злиттям і приєднанням полягає в тому, що у при злитті всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є новоствореним, а у разі приєднання — на балансі вже функціонуючого, па момент прийняття рішення про приєднання, підприємства. Зазначені відмінності досить чітко простежуються нарис. 8.3.

Рис. 8.3. Відмінності між злиттям та приєднанням
Порядок реорганізації підприємства через злиття наведено на структурно-логічній схемі 8.4. Перш ніж розпочинати практичну роботу щодо реорганізації, необхідно одержати дозвіл Антимонопольного комітету (у випадках, передбачених законодавством) та провести Due Diligence. Визначена за результатами Due Diligence вартість підприємств та їх активів має вирішальне значення під час узгодження частки корпоративних прав підприємства-правонаступника, якими будуть володіти власники кожного з реорганізованих підприємств.

Рис. 8.4. Етапи реорганізації підприємств через злиття
Перший етап реорганізації полягає у прийнятті рішення вищими органами підприємств, що реорганізуються, про обраний шлях реорганізації. Одночасно з прийняттям рішення узгоджується проект реорганізаційної угоди.
На другому етапі між власниками (уповноваженими представниками) підприємств, Ідо реорганізуються укладається угода про умови проведення реорганізації через злиття. Угода набирає законної сили з моменту затвердження її більшістю у дні третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного із підприємств, яке підлягає реорганізації.
Третій етап — проведення засновницьких зборів юридичної особи, яка виникає в результаті злиття. Після цього здійснюється підготовка установчих документів правонаступника, у яких мас бути враховано, що він створюється через злиття і бере па себе всі права та обов'язки реорганізованих підприємств.
На четвертому етапі відбувається реєстрація емісії акцій у ДКЦПФР та публікація інформації про емісію акцій акціонерного товариства, яке створюється через злиття (якщо в результаті реорганізації створюється АТ). На цьому самому етапі проводиться обмін акцій (або часток) у статутних капіталах товариств, що реорганізуються, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (часток) товариства, Ідо створюється через злиття. Після цього в ДКЦПФР подається звіт про результати обміну акцій чи часток у статутному капіталі реорганізованих підприємств на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості корпоративних прав підприємства, яке створюється в результаті злиття.
П'ятий етап. Збори засновників підприємства, яке створюється в результаті злиття, затверджують статут підприємства та інші засновницькі документи. Після цього здійснюється державна реєстрації підприємства. Видані раніше письмові зобов'язання обмінюються на корпоративні права новоствореного підприємства.
На шостому етапі відбувається остаточне узгодження та підписання передавальних балансів між підприємствами попередниками та правонаступником.
Сьомий етап — виключення підприємств-правопопередників із державного реєстру. Слід підкреслити, що лише за наявності в засновницьких документах нової зареєстрованої особи положень про правонаступництво уможливлюється оперативне зняття підприємств-попередників з обліку контрольних органів та виключення з державного реєстру.
Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення попередніх юридичних осіб у результаті злиття.
Етапи реорганізації підприємства через приєднання в структурно-логічному вигляді наведено на рис. 8.5.
Порядок реорганізації приєднанням подібний до того, який був описаний нами при розгляді етапів реорганізації злиттям.
Реорганізація через приєднання має ряд особливостей: Вони пов'язані з тим, що в результаті приєднання нова юридична особа не створюється, а відбувається лише внесення змін у засновницькі документи правонаступника. ЦІ зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного капіталу підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу засновників чи організаційно-правової форми.
При зміні організаційно-правової форми підприємства-правонаступника можливі два варіанти:
а) форма організації бізнесу залишається незмінною (робляться зміни лише в засновницьких документах у частині правонаступництва, розміру статутного капіталу та складу засновників);
б) підприємство-правонаступник змінює форму організації бізнесу (перетворення). У цьому разі, як правило, спочатку здійснюється приєднання одного або кількох юридичних осіб до правонаступника, а потім він реорганізується через перетворення.

Рис. 8.5. Етапи реорганізації підприємств через приєднання
Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації змін до установчих документів правонаступника та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що ліквідуються в результаті приєднання.
Одна з найскладніших фінансових проблем, яка виникає під час злиття чи приєднання підприємств, полягає у правильному визначенні пропорцій обміну корпоративних прав у статутному капіталі підприємств, що реорганізуються, на акції або частки в статутному капіталі підприємства-правонаступника. Як база для визначення зазначених пропорцій береться, як правило, вартість підприємств, що реорганізуються. Ця вартість здебільшого розраховується:
1. За величиною чистих активів підприємств (балансова вартість активів за мінусом суми зобов'язань). Використання даного показника як бази для визначення пропорцій обміну має той недолік, що балансом вартість активів, як правило, істотно відрізняється від ринкової вартості підприємства.
2. За ринковим курсом корпоративних прав підприємств (якщо вони мають обіг на організованому ринку). Проблематика використання даного показника обумовлена тим, що курс акцій може суттєво коливатися, у тому числі під дією суб'єктивних чинників.
3. На основі дохідного підходу (дисконтування майбутніх грошових потоків та розрахунок вартості капіталізованого доходу). Складність тут полягає у прогнозуванні майбутніх грошових надходжень суб'єктів господарювання та у визначенні ставки дисконтування (капіталізації).
У кожному конкретному випадку злиття чи приєднання вибирається найбільш прийнятний метод визначення пропорцій обміну, що відображається в угоді про умови реорганізації. Якщо пропорції обміну визначаються виходячи з ринкової вартості корпоративних прав підприємства, то ці пропорції можна коригувати (або вирівнювати). Корекції ринкового курсу корпоративних прав (а отже, і пропорцій обміну) можна досягти збільшенням статутного капіталу за рахунок інших позицій власного капіталу підприємства (курс зменшиться) або на основі зменшення статутного капіталу (курс збільшиться). Для забезпечення більшої об'єктивності процесу реорганізації під час обміну корпоративних прав може бути застосована комбінація надання акцій (часток) підприємств правонаступників та виплата грошових компенсацій власникам реорганізованих підприємств чи здійснення ними доплат.
Витрати, пов'язані зі злиттям та приєднанням підприємств (реєстраційні, інформаційні, консультаційні тощо), визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені. Підприємство-правонаступник відображає активи, зобов'язання та власний капітал об'єднаного підприємства за їх балансовою вартістю. Внутрішня заборгованість та результати операцій між об'єднаними підприємствами виключається при складанні фінансової звітності пІдприємства-правонаступника.
У разі реорганізації через об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх реорганізованих платників податків.