Попередження аварій і нещасних випадків на виробництві не може бути досягнуте без навчання працюючих безпечним методам праці. Ця робота регламентується Законом України про ОП (ст. 20) і ГОСТ 12.0.004 - 79. Ці документи встановлюють порядок і види навчання посадових осіб, робітників та службовців, ІТП безпеки праці і поширюються на всі підприємства й організації незалежно від характеру і небезпеки виробництва.
Навчання працюючих безпеки праці проводиться при:
1) підготовці нових робітників (що не мають, чи змінюють спеціальність);
2) у процесі трудової діяльності;
3) на курсах підвищення кваліфікації;
4) при проведенні інструктажів.
Відповідно до Закону України про ОП усі хто приймаються на роботу й у процесі трудової діяльності проходять:
· інструктаж з питань ОП,
· навчання по наданню першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків,
· навчання за правилами поводження на підприємстві у випадку аварії, пожежі, вибуху.
Посадові особи відповідно до переліку, затвердженою Держкомітетом по нагляду ОП, перед виконанням своїх службових обов'язків повинні пройти навчання безпеки праці і періодично 1 раз у 3 роки перевірку знань з питань ОП. Особи, що працюють у комплексних бригадах, повинні пройти навчання по безпеці праці в повному обсязі як в основний, так і в сполучній професії. Особи, що виконують роботи підвищеної небезпеки, повинні пройти навчання і практичну перевірку знань спеціально створеною комісією. Ці особи зобов'язані щорічно проходити переатестацію. Відповідно до Закону України про ОП (ст. 20) Міністерство Освіти України зобов'язано організовувати навчання основам ОП у всіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку і підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці. Допуск до роботи осіб, що не пройшли інструктажів чи навчання безпеки праці, забороняється.
Підвищення знань в області ОП проводиться на курсах підвищення кваліфікації чи на курсах по ОП.
Періодичність:
· для робітників - 1 раз у 5 років;
· для ІТП - 1 раз у 6 років;
Атестація:
· для ІТП - 1 раз у 3 роки;
· для інженерів по ОП - 1 раз у 3 роки;
· для посадових осіб - 1 раз у 3 роки.
Інструктажі і їх види.
Види інструктажів:
* вступний
* первинний на робочому місці
* повторний
* позаплановий
* поточний
Повторний і позаплановий інструктаж проводяться в обсязі і по програмах первинного інструктажу.
Вступний - проводиться з всіма особами, що:
· надходять на роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи з даної професії чи посади;
· відрядженими;
· учнями і студентами, що прибули на виробниче навчання чи для проходження практик.
Про що робиться відповідний запис у журналі встановленої ГОСТом форми з обов'язковим підписом особи, що інструктується, і що інструктує. Програма вступного інструктажу розробляється на основі програм, установлених ГОСТом з урахуванням специфіки виробництва і затверджується керівником підприємства (головним інженером) після узгодження з профспілковою організацією.
Проводиться з метою ознайомлення поступаючого на роботу з:
· особливостями, характером шкідливих і небезпечних виробничих факторів,
· режимом праці і відпочинку,
· основними вимогами по техніці безпеки, по виробничій санітарії,
· засобам виробничого захисту,
· по загальній і особистій гігієні.
Первинний на робочому місці - проводиться з всіма особами, хто
· знову став до роботи, або до тих, хто змінив місце роботи;
· відрядженими;
· студентами, учнями, що прибули на виробництво для проходження практики.
Проводиться по інструкціях по ОП, що розроблені для окремих професій чи видів робіт, з кожним індивідуально з обов'язковим показом безпечних методів і прийомів робіт. Після інструктажу на робочому місці і перевірки знань, працюючий, упродовж 2-5 змін виконує роботи під спостереженням безпосереднього керівника робіт, після чого допускається до самостійного виконання робіт, про що робиться запис у журналі встановленої ГОСТом форми.
Під час інструктажу працюючого ознайомлюють:
1) із пристроєм устаткування, на якому він буде працювати;
2) із правильною і безпечною організацією робочого місця;
3) з змістом інструкцій з техніки безпеки на даному робочому місці;
4) з безпечними прийомами роботи;
5) з порядком підготовки устаткування до роботи в період його експлуатації, при перевірці справності;
6) з засобами індивідуального захисту і правилами користування ними;
7) зі схемами безпечного руху по території;
8) вантажопідйомними механізмами і транспортними засобами;
9) мірами попередження пожеж, користуванням первинними засобами пожежегасіння, сигналізацією і зв'язком.
Повторний інструктаж - проводиться через 6 місяців роботи на робочому місці з метою підвищення знань в області ОП індивідуально чи побригадно.
Позаплановий інструктаж - проводиться в тих випадках, коли:
1) змінені правила ОП;
2) змінений технологічний процес чи устаткування, пристосування й інструменти, оснащення, матеріали, сировина, інші фактори, що впливають на ОП;
3) при порушенні працівниками техніки безпеки, що спричинили (могли спричинити) нещасні випадки з людьми чи привести до травм, аваріям, вибухам, пожежам;
4) при перервах у роботі: для робіт, до яких пред'явлені підвищені вимоги по техніці безпеки - довше 30 днів, для інших - довше 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально чи з групою працівників однієї професії.
Поточний - проводиться з працюючими перед безпосереднім проведенням робіт, на які оформляється допуск - в наряд, про що робиться відповідний запис у наряді.
Там же вказується
· склад працюючих для виконання даного виду робіт;
· відповідальний за техніку безпеки, час роботи;
· початок і закінчення виконання робіт.
Допуск - наряд оформлюється не більш, ніж на 1 зміну і затверджується головним інженером.
Нагляд і контроль за дотриманням законодавства правил і норм з охорони праці
Законом України про ОП (розділ 7, статті 44...48) визначена система державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства, правил і норм з ОП.
Його здійснюють:
1. спец. уповноважені держ. органи й інспекції, що у своїй діяльності не залежать від виробничих підприємств і їх вищестоящих госп. органів; від місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів. Працюють на основі положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.
2. профспілкові організації та технічні і правові інспекції, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні.
Задача контролю - перевірка умов праці працівників; виявлення відхилень від вимог законодавства, правил і норм по ОП; перевірка виконання посадовими особами своїх обов'язків в області ОП тощо.
Основні види контролю:
1. державний;
· декржнаглядохоронпраці;
· органи державного пожежного захисту;
· органи санітарно-епідеміологічного захисту;
· органи Держстандарту;
· органи прокурорського нагляду.
2. відомчий (організації вищого господарського рівня).
3. суспільний (профспілкова організація підприємства чи галузі).
Допоміжний (адміністративно-суспільний (триступінчастий)).
Адміністративно-суспільний контроль проводиться в 3 ступіні:
1) безпосередній керівник робіт - проводить контроль умов праці на кожному робочому місці щодня, про що робиться запис у відповідному журналі
2) безпосередній керівник структурного підрозділу разом з інженером відділу по ОП - раз у тиждень
3) головний інженер, представник профкому, начальник чи інженер відділу по ОП, керівник структурного підрозділу - раз на місяць, наказ по підприємству, зауваження, їх усунення на засіданні виносить головний інженер.
Ефективність контролю залежить від метрологічного забезпечення ОП, включаючи методи і засоби вимірів параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів; визначення показників безпеки виробничого устаткування і тех. процесу.
