Конкурентоспроможність – здатність товарів бути реалізованими. Конкурентоспроможність – сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору споживача є найбільш суттєвими і забезпечують найбільш ефективне задоволення потреб. Базою для оцінювання конкурентоспроможності є потреби споживача і вимоги ринку.
Основними показниками оцінки конкурентоспроможності товару є:
1 група – нормативні і технічні параметри; Нормативні параметри характеризують властивості товару регламентовані обов’язковими нормами та стандартами. До групи технічних параметрів, що використовуються для оцінювання конкурентоспроможності належать показники призначення, надійності, ергономічні та естетичні.
2 група – економічні параметри; Економічні параметри включають параметри, які включають витрати на придбання та споживання товарів (послуг).
3 група – комерційні параметри; Комерційні – включають умови поставки, умови та засоби розрахунку.
4 група – маркетингові параметри. Маркетингові параметри – включають рекламу, торгову марку, бренд, імідж товару та підприємства.
Оцінювання конкурентоспроможності товару проводиться в 3 етапи:
1. дослідження ринку та визначення еталону (зразка), який має найкраща властивості для порівняння.
2. визначення сукупності параметрів товарів для порівняння. Рівень конкурентоспроможності оцінюється за допомогою нормативних, технічних, економічних та маркетингових параметрів; за допомогою жорстких і м’яких параметрів; за допомогою показників: збільшення яких свідчить про покращення якості моделі (чим більше показник, тим краще якість продукту) (1); показники, збільшення яких свідчить про погіршення якості моделі, що оцінюється (час на виконання певної роботи, енергоємність, матеріалоємність, собівартість...) (2)
3. а) визначення групового параметричного індексу:
,
де аі – вагомість j-го параметричного індексу;
jі – відносний показник якості моделі що оцінюється;
Qi – якості моделі що оцінюється;
Qб – показник моделі еталону.
б) розраховуємо груповий індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами:
,
де аj – вагомість і-го параметричного індексу;
іj – відносний показник j-го параметричного індексу.
в) інтегральний показник конкурентоспроможності: 
Товар неконкурентоспроможний – K < 1;
Товар конкурентоспроможний – K >= 1.
Приклад:
Ринок комп’ютерів.
Товар 1 (еталон) – IBM;
Товар 2 – MAC.
|
| Параметр
| Вагомість
| Товар 1
| Товар 2
| Цінність
|
| пар.
| індекс
| пар.
| індекс
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ↑↑
| 1. Швидкість процесора, ГГц
| 30%
| 2,5
| -
| 2,4
| 0,96
| 0,289
|
| ↑↑
| 2. Обсяг опер. пам’яті, Мбайт
| 40%
|
| -
|
|
| 0,4
|
| ↑↑
| 3. Розмір вінчестера, Гбайт
| 25%
|
| -
|
| 1,5
| 0,375
|
| ↑↑
| 4. Дизайн, бали
| 5%
|
| -
|
|
| 0,250
|
| ↑↓
| 5. Ціна, у.о.
| 90%
|
| -
|
| 0,58
| 0,522
|
| ↑↑
| 6. Знижки, %
| 10%
|
| -
|
| 1,67
| 0,167
|
1-4 – нормативно-технічні параметри (100%) = Іп
5-6 – економічні параметри (100%) = Іе
столбец 6 = 5 / 3 або 3 / 5;
столбец 7 = 2 * 6.
Іп = 1,313;
Іе = 0,689.
К = 1,313 / 0,689 >1.
Рейтинг – відносний показник моделі що оцінюється. З поняттям рейтинг товару пов’язують ступінь переваги одного виробу однієї моделі над іншим в тих умовах , в який здійснюється експлуатація або використання товару споживачем. Рейтинг відбиває органічне поєднання технічного рівня виробу, якості його виготовлення та ефективності в експлуатації. Рейтинг потрібен для порівняння моделей одного класу або типу. Водночас за допомогою рейтингу можна здійснити відносну оцінку виробів різних класів, але однакових за функціональними призначенням.
В основу рейтингу покладено системний підхід до показників якості товару. Рейтинг можна визначити за допомогою найважливіших параметрів, що зафіксовані у міжнародних та національних стандартах та інших загальновизнаних нормативно-технічних документах, а також за граничними параметрами, що були досягнуті під час випробування товарів. Рейтинг товару дорівнює добутку відносних показників якості:
РМАС = 0,96 * 1 * 1,5 * 5 * 0,58 * 1,67 = 6,97.
