Товарна номенклатура – сукупність усіх асортиментних груп, що пропонуються підприємством до реалізації або виробляється.
Товарний асортимент – набір однойменної продукції (послуг), конкретизований у назвах, видах, ґатунках, розмірах, артикулах. Така група товарів тісно пов’язана схожістю функціонально-корисних властивостей, особливостей виготовлення, обігу і споживання в рамках однакового діапазону цін.
Між товарною номенклатурою і асортиментом існує зв’язок цілого і часткового: товарна номенклатура включає товарний асортимент.
Основними показниками номенклатури є ширина, глибина, насиченість, гармонійність.
Показник ширини дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить скільки окремих за призначенням або іншими властивостями видів продукції виготовляє підприємство або пропонує до реалізації. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції визначає глибину номенклатури. Насиченість номенклатури дозволяє визначити загальну кількість товарів, з який вона складається. Ступінь подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обігу оцінюється за допомогою показника гармонійності. Основні показники номенклатури дають кількісну оцінку можливостям підприємства адаптуватися до змінних умов ринку.
Для кількісної характеристики товарного асортименту використовується аналогічна система показників. Найчастіше показники ширини і глибини товарного асортименту беруться до уваги в тому випадку, коли приймаються рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції. Такі рішення приймаються з обставин, що склалися, а також, виходячи зі стратегії маркетингу: широкий асортимент дозволяє диверсифікувати пропонування. Різноманітність продукції дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення закупівель в одному місці.
Глибокий асортимент створює умови для задоволення потреб споживачів різних сегментів ринку щодо одного товару, а також для більш інтенсивного використання торгових приміщень, проведення ефективної цінової політики. Однак, прагнення до як найповнішого асортименту збільшує витрати на створення і підтримування необхідних товарних запасів, спричиняє внутрішню конкуренцію в середині окремих асортиментних груп через їх надмірну схожість.
Подоланню цих труднощів сприяє гармонійний розподіл товарів різних асортиментних груп за їх призначенням, товарними марками, каналами збуту тощо.
Для управління товарним асортиментом використовуються такі категорії: основний, додатковий, обмежений і поглиблений асортимент.
Основний асортимент – являє собою головну складову асортименту, що приносить переважну частину прибутку.
Додатковий асортимент – доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, що надаються підприємством. Як привило в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари, що гарантують прибуток.
Поглиблений асортимент – спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивідуальних особливостей товарів, які задовольняють індивідуальні побажання споживачів.
Обмежений асортимент – здійснюється за умови обмежених виробничих і фінансових можливостей фірми, що виникли внаслідок коливань попиту та погіршення кон’юнктури ринку. В цьому випадку доцільно скоротити асортимент і зосередитися на виробництві найбільш конкурентоспроможних товарів.
