Сутність матриці БКГ. (Бостонської консультативної групи)
Усі товари розподіляються на 4 групи:
1.Важкі діти – проблематичні товари, частка ринку не велика, конкуренція відносно них сильна, обсяги продажу великі, потенціально вони можуть стати зіркою.
2. Зірки – товари, попит на які зростають інтенсивно, а ринкова частка може збільшуватися, лідери дають гарантований прибуток фірмі мають значні темпи зростання обсягів реалізації.
3. Дійні корови – товари, які визначають ринкову частку виробника, попит на них сталий, мало змінюється. приносять стабільні, але нее великі прибутки.
4. Собаки – це товари, попит на які зменшується, а ринкова частка не значна, не життєздатні товари, кто не досягли комерційного успіху.
Маркетингова товарна політика – комплекс заходів щодо створення товарів (послуг) і управління ними з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку підприємством.
Маркетингова товарна політика включає 3 елементи:
1. розробка товару – створення нових товарів або послуг або модифікування (поліпшення) наявних характеристик та властивостей.
2. обслуговування – це підтримування сукупності властивостей товарів (послуг), вже впроваджених на ринок.
3. елімінування – це процес зняття застарілого товару з ринку.
1. Стратегія недиференційного маркетингу – виробник орієнтується на помірні ціни та значні обсяги.
2. Стратегія переваги (диференційний маркетинг) – означає створення стабільних переваг над конкурентами за рахунок змін технологій виробництва, розвитку сервісу до нього і елементів логістики.
3. Концентрований маркетинг – стратегія різнобічних відмін товарів від інших, полягає в орієнтації виробника на специфічний сегмент ринку або пропозицію на ринку унікальних товарів.
4. Стратегія пристосування виробника до поведінки конкурентів.
5. Стратегія кооперування – добір партнерів для об'єднання зусиль.
6. Стратегія типу «стій-іди» – полягає у активності фірми, яка змінюється залежно від кон’юнктури ринку.
7. Стратегія творчої імітації – це копіювання чужих винаходів.
8. Стратегія підприємницького дзюдо – уникнення традиційних підходів.
Фірми не можуть реалізувати вище вказані стратегії, тому вони вдаються до двомірних матриць (для вдосконалення застосування вказаних стратегій). Вони дають можливість більш конкретно і швидко оцінити свої шанси на ринку відносно обсягів реалізації продукції і частки ринку, яку вона може займати. Основними поширеними матрицями є:
- матриця типу “зростання-частка” (відображає темпи зростання обсягів продажу товарів в залежності від їх частки на ринку);
- матриця типу “ринок-продукт”;
- матриця ефекту співвідношення витрат до обсягів від реалізації товарів.
Позиціонування – це визначення місця товару на ринку. Існують наступні напрямки позиціонування:
1. особливі якості та характеристики;
2. позиціонування, яке засноване на певному іміджі торгової марки;
3. позиціонування, яке засноване на порівнянні з конкурентами;
4. позиціонування, яке засноване на спец. потребі.
