З метою формалізації наукових досліджень і практичних розробок логістика класифікується за такими ознаками:
1) характер зон управління:
— зовнішня;
— внутрішня.
Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.
Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств;
2) характер господарської діяльності (функціональні області):
— закупівельна;
— виробнича;
— розподільча;
— транспортна;
— складська;
— запасів;
— інформаційна і т. ін.
Зазначені сфери застосування логістики будуть розглянуті нами докладніше в наступних темах;
3) масштаб розроблюваних проблем (рівні логістики):
— макрологістика;
— мікрологістика.
8. Сутність мікрологістики
У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівнях.
Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв'язків.
Мікрологістика є внутрішньовиробничою логістикою, що пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми.
Усі ці види логістики обов'язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік. Мікрологістика, на думку А.Г. Кальченко, в свою чергу поділяється на три види:
1) логістика, пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);
2) виробнича логістика;
3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика).
Сфери і функції мікрологістики полягають у таких процесах:
1) планування виробничих завдань із детальним розкладом випуску виробів;
2) розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємства;
3) контроль за якістю праці;
4) переробка вантажів, що транспортуються;
5) управління запасами;
6) організація інформаційних потоків;
7) пакування виробів, їх зберігання;
8) складування;
9) вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;
10) маркетингові дослідження ринку — вивчення ринку, організація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне заохочення;
11) проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.
Мікрологістична система вирішує питання в межах окремих функціональних елементів логістичної системи (інтегруються процеси планування, виробництва, збуту, транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, фінансування, інформаційного забезпечення).