Одним з найважливіших принципів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип обачності, за яким підприємство не повинно допускати завищення оцінки активів та доходів, заниження оцінки доходів і витрат. Важливим є використання названого принципу при визнанні й оцінці дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги. Майбутня економічна вигода, яку підприємство очікує від визнаної на балансі дебіторської заборгованості, — це її своєчасна оплата покупцями.
Строки оплати дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги визначаються укладеними договорами з дебіторами або у виставлених їм для оплати рахунках. За умовами більшості угод, які укладаються підприємствами, нормальними вважаються строки для оплати до 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг. Якщо після закінчення цього строку заборгованість не оплачується клієнтом, то в підприємства-виробника можуть виникати сумніви щодо оплати частини або всієї суми такої заборгованості. Чим більший строк несплати заборгованості, тим більші сумніви щодо її оплати виникають у підприємства-виробника. Сумнівна дебіторська заборгованість не визнається при оцінці активів балансу, а відноситься до резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів формується за такими методами:
1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
2) періодизації дебіторської заборгованості;
3) виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.
При використанні методів платоспроможності окремих дебіторів та періодизації дебіторської заборгованості підприємство за основу використовує дані балансу та аналітичного обліку розрахунків. При використанні методу питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг основою для розрахунків служить звіт про фінансові результати.
Підприємство вибирає будь-який з названих методів формування резерву та розкриває його у своїй обліковій політиці. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
За методом дослідження платоспроможності окремих дебіторівформування резерву здійснюється шляхом вивчення платоспроможності окремих дебіторів за виставленими їм рахунками. Якщо одним дебітором не оплачено кілька рахунків або один рахунок протягом визначеного періоду, то такий дебітор визнається неплатоспроможним, а його вся заборгованість — сумнівною. Отже, вся сума заборгованості таких дебіторів відноситься до резерву сумнівних боргів.
Цей метод формування резерву доцільно використовувати малим підприємствам, що мають небагато дебіторів, або таким, що мають автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Це дає можливість проаналізувати платоспроможність кожного з них окремо.
Більш зручним у користуванні є метод періодизації дебіторської заборгованостіза строками несплати, за яким кожній визначеній підприємством групі встановлюється коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівностівстановлюється підприємством виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати в попередніх звітних періодах (наприклад, три роки). За цим методом дебіторську заборгованість, не оплачену в період до 3 років, можна класифікувати за такими групами:
I. 1—30 днів з дати виникнення.
II. 31—60 днів з дати виникнення.
ІІІ. 61—90 днів з дати виникнення.
IV. 91—365 днів з дати виникнення.
V. 365 днів — 2 роки з дати виникнення.
VI. 2 роки — до трьох років з дати виникнення.
Підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності для кожної групи. Чим більший термін непогашення дебіторської заборгованості, тим вищим є коефіцієнт сумнівності. При цьому важливим є те, щоб загальна сума сумнівного боргу звітного періоду не була меншою від розміру безнадійної заборгованості попереднього звітного періоду. Коефіцієнт сумнівності визначається окремо для кожного року.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина резерву сумнівних боргів становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Тому при визначенні розміру резерву на кінець звітного року слід брати до уваги залишок невикористаного резерву на початок року. На інші операційні витрати з використанням цього методу буде віднесено різницю між сумою резерву на кінець та на початок звітного періоду.
Тема 4. Облік основних засобів
1. Економічний зміст, нормативно-інструктивне забезпечення обліку необоротних активів
2. Основні засоби, критерії їх визнання, класифікація та оцінка
3. Облік руху основних засобів
4. Облік амортизації основних засобів
5. Інвентаризація основних засобів
