Відповідно до частини другої ст. 148 ЦКУ учасник, що виходить з ТОВ, має право "отримати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі суспільства". При цьому згідно з домовленостями між учасником і суспільством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена передачею майна у натуральному вигляді. у разі припинення інвестиційної діяльності "інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців від дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів по цих інвестиціях в грошовій або товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності". Отже, повернення іноземної інвестиції і доходів по ній повинне бути здійснене не пізніше ніж за шість місяців, а форма повернення може бути як грошовою, так і майновою.
Для визначення вартості майна ТОВ, що належить учасникові, що виходить, слід керуватися ст. 190 ЦКУ. Вартість майна ТОВ, виходячи з якої розраховується частка учасника, що виходить, визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань. Іншими словами, для цього визначається вартість чистих активів або величина власного капіталу ТОВ.
Отже, тільки у разі перевищення розміру власного капіталу ТОВ над статутним інвестор, що виходить, має можливість не тільки повернути свої інвестиції, але й отримати дохід. Тому для правильного визначення розміру виплати необхідно скласти баланс на дату припинення іноземним інвестором своєї інвестиційної діяльності. І якщо ТОВ, до якого іноземний інвестор вніс свої інвестиції, виявиться збитковим, то цілком можливо, що повернене такому інвесторові буде меншим, ніж він вклав.
Документальне оформлення виходу учасника з ТОВ. Відповідно до частини першої ст.148 ЦКУ за власним бажанням учасник може вийти з товариства, повідомивши його про це не пізніше, ніж за три місяці до виходу, якщо інший термін не встановлений статутом. Повідомлення про вихід з ТОВ учасник – фізична особа оформляє у вигляді нотаріальної засвідченої заяви. Далі цей документ передається на розгляд решті учасників. На зборах учасників розглядається заява учасника про вихід з ТОВ. Збори учасників вирішують, в якому вигляді – грошовими коштами або майном (якщо майном, то яким саме) – будуть здійснені розрахунки з учасником, що виходить, а також в який термін. На зборах приймається і рішення про внесення змін до засновницьких документів. рішення зборів оформляється протоколом.
Далі товариству необхідно внести зміни до засновницьких документів про склад учасників, розміри їхніх часток і загальний розмір статутного капіталу. Відповідно до ст. 7 Закону про господарські товариства суспільство зобов'язане в п'ятиденний термін після ухвалення відповідного рішення зборами учасників повідомити орган державної реєстрації про зміни в засновницьких документах. Дата державної реєстрації змін у статут і буде датою виходу учасника з ТОВ, а також датою припинення ним інвестиційній діяльності. З цієї дати протягом шести місяців іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій і отримання доходу, якщо такий є.
Порядок повернення іноземної інвестиції і доходів, отриманих іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, приведений в розділі 3 Положення № 280.
Повернення прямої іноземної інвестиції і доходів, отриманих іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, проводиться резидентом без індивідуальної ліцензії НБУ:
– з поточного рахунку в іноземній валюті на рахунок інвестора в зарубіжному банку, якщо іноземна інвестиція поступала безпосередньо на поточний рахунок резидента;
– з поточного рахунку в іноземній валюті на інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку, якщо іноземна інвестиція поступала на інвестиційний рахунок.
Перерахування грошових коштів буде проведено уповноваженим банком тільки при наданні засвідченій в установленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений іноземним інвестором в Україні податок на прибуток (дохід) або легалізованої довідки (її нотаріально засвідченої копії), підтверджуючої, що нерезидент є резидентом країни, з якою поміщений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Пакет документів необхідно представити в банк, як для покупки іноземної валюти, так і для її перерахування як повернення інвестиційних коштів. Перелік цих документів визначений п. 2, розділу III Правил № 281:
Ø заяви на покупку і/або переказ валюти;
Ø копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, що здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій про повне або часткове вилучення інвестиції, а при нездійсненні такої реєстрації – письмового підтвердження іноземним інвестором відсутності державної реєстрації даної інвестиції (лист НБУ від 05.10.2005 р. № 13-124/4696-9871);
Ø виписки уповноваженого банку про фактичне надходження іноземної валюти до України;
Ø копії засновницьких документів підприємства – об'єкту іноземного інвестування, що отримало внесок від іноземного інвестора;
Ø копії декларації з податку на прибуток підприємства, що підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями.
При поверненні майнової іноземної інвестиції в грошовій формі слід керуватися п. 2 розділу III Правил № 281 і в банк додатково представити:
Ø документ, підтверджуючий фактичне внесення майнової інвестиції до України (вантажну митну декларацію);
Ø оригінал або засвідчену в установленому порядку копію звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), складеного сертифікованим експертом-оцінювачем на момент внесення майнової інвестиції;
Ø копію сертифікату суб'єкта оцінної діяльності, виданого Фондом держмайна України, підтверджуючого право суб'єкта на здійснення оцінки майна.
Об'єм іноземної валюти, яка купується, обмінюється і перераховується уповноваженим банком по інвестиційних операціях, не може перевищувати суму фактично внесеної іноземної інвестиції, а також отриманих іноземним інвестором доходів від інвестиційної діяльності, які підтверджені вище переліченими документами. Повернення інвестицій також не здійснюється за рахунок кредитних засобів.
При виході учасника з ТОВ емітент, по суті, здійснює:
Ø ліквідацію корпоративних прав, що спричиняє за собою зменшення розміру статутного капіталу. Ця операція взагалі не відбивається в податковому обліку, оскільки частка в статутному капіталі на етапі ліквідації корпоративних прав – не товар. Ніякого продажу (постачання) товару, під час якого може здійснюватися перехід права власності, не відбувається (п. 1.6 ст. 1, п. 1.31 ст. 1 Закону про прибуток, п. 1.4 ст. 1 Закону про ПДВ). Спеціальні правила обліку цінних паперів (п. 7.6 ст. 7 Закону про прибуток) на операції з погашення корпоративних прав, емітованих платником податку, теж не розповсюджуються;
Ø виплату учасникові частки в статутному капіталі, що належить йому, і доходу, "напрацьованого" на інвестицію.
Тому, з погляду податкового обліку, повернення іноземному інвесторові іноземної інвестиції грошовими коштами не спричиняє ніяких податкових наслідків.
Виплата, здійснювана в натуральному вигляді (майном), вважається продажем майна і підлягає оподаткуванню залежно від виду переданого активу. Відповідно до п. 1.6 ст. 6 Закону про прибуток товарами є будь-які матеріальні і нематеріальні активи, а передача права власності на товари від суспільства до учасника є їхнім продажем (постачанням) (п. 1.31 ст. 1 Закону про прибуток, п. 1.4 ст. 1 Закону про ПДВ).
При здійсненні виплат учасникові в майновій формі для визначення суми, що включається до складу валового доходу, необхідно пам'ятати про рівень звичайних цін. У випадку, що розглядається нами, мало того, що на підставі п. 1.19 ст. 1 Закону про прибуток продаж товару не за грошові кошти підпадає під визначення бартерних операцій, так учасник, що ще і виходить, не є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Повернення іноземної інвестиції і доходів на інвестицію, здійснену фізичною особою, обкладається ПДФО. Відповідно до пп. 9.11.1 ст. 9 Закону про ПДФО сума перевищення що належить інвесторові виплати над первинним внеском є доходом і до 01.01.2007 р. підлягає оподаткуванню за ставкою 26%, а з вказаної дати – 30% (п.7.3 ст.7 Закону про ПДФО). Повернення інвестиції в майновій формі обумовлює необхідність застосування вимог п. 3.4 ст. 3 Закону про ПДФО.
Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону про ПДФО якщо між Україною і країною нерезидента діє міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то в цьому випадку може застосовуватися порядок оподаткування доходів нерезидента, встановлений міжнародним договором.
Віддзеркалення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операції з виходу учасника з ТОВ регулюється П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" і відноситься до операції з інструментами власного капіталу(п. 4, п. 8, п. 28 вказаного стандарту).
При виході учасника інструмент власного капіталу (частка в статутному капіталі) анулюється. При цьому:
– на частку учасника в статутному капіталі зменшується статутний капітал;
– на суму перевищення розміру, що належить учасникові виплати над часткою статутного капіталу, зменшується додатковий вкладений капітал, а при його недостатності – нерозподілений прибуток (збиток).
У таблиці 8.3 наведені бухгалтерські записи операцій повернення іноземної інвестиції фізичній особі – нерезиденту
Таблиця 8.3. - Бухгалтерський облік повернення іноземної інвестиції фізичній особі - нерезиденту
Зміст господарської операції
| Бухгалтерський облік
|
Д-т
| К-т
|
1. Відбито зменшення статутного капіталу з віддзеркаленням заборгованості перед учасником
|
|
|
2. Повернення частини інвестиції в грошовій формі
|
|
|
2.1. Повернена частина інвестиції в грошовій формі
|
|
|
2.2. Відбита курсова різниця
|
|
|
3. Повернення частини інвестиції товаром:
|
|
|
3.1. Відвантажені товари за звичайною ціною
|
|
|
3.2. Списана собівартість товарів
|
|
|
3.3. Відбита курсова різниця
|
|
|
3. Повернення частини інвестиції необоротним активом
|
|
|
3.1. Переведений до складу запасів інвестиційна нерухомість, що призначена для продажу
|
|
|
3.2. Списано суму накопиченого зносу
|
|
|
3.3. Відбито корегування вартості активу до чистої вартості реалізації
|
|
|
3. 3. Відвантажений актив за звичайною ціною
|
|
|
3.4. Відбита курсова різниця
|
|
|
3.5. Списана собівартість активу
|
|
|
4. Відбитий залік заборгованостей
|
|
|
Господарські одиниці за межами України – це дочірнє, сумісне, асоційоване підприємство, філія, представництво або підрозділ підприємства, які розташовані за кордоном або ведуть господарську діяльність за межами України.
Філії без створення юридичної особи і інші відокремлені підрозділи українських суб'єктів ЗЕД не можуть самостійно здійснювати декларування товарів і інших предметів. Облік на таких підприємствах ведеться згідно з законодавством іноземної країни з обов'язковим представленням звітності материнському підприємству для складання консолідованих форм звітності.
У разі ліквідації господарської одиниці за межами України сума курсових різниць, відображається у складі додаткового капіталу, входить у склад інших доходів або витрат звітного періоду, в якому признається дохід або збиток від продажу (ліквідації) фінансових інвестицій в господарській одиниці за межами України проводками:
– Д-Т 425 "Інший додатковий капітал", К-Т 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці":
– Д-Т 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці", К-Т 425 "інший додатковий капітал".
Змістовий модуль 3 Облік розрахунково-кредитних операцій
Тема 9. Облік розрахункових операцій
9.1. Організація, види й форми розрахунків по зовнішньоекономічних операціях.
9.2. Порядок та облік розрахунків з підзвітними особами з відряджень за кордон.
9.3. Порядок та облік розрахунків з юридичними та фізичними особами з відшкодування здійсненних збитків.
Перелік рекомендованої літератури: 1, 4, 5, 8, 9, 13, 17, 19, 20, 30, 31, 33, 35, 48, 49, 53, 56.